Бібліотечні уроки

Загадковий феномен людського духу.

Шановні учні! Сьогодні наша зустріч буде присвячена рідній мові . Мова –

це загадковий феномен людського духу. Свято «День української

 писемності і мови» було встановлено в нашій країні  9 листопада 1997 року .Цього  ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора  Літописця. Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія – творців слов’янської писемності. Сьогодні українські вчені вважають що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.

Пропоную переглянути презентацію про нього.

А ми сьогодні поговоримо про нашу рідну мову. Для цього вам потрібно відвідати 5 станцій і виконати певні завдання .Щасти  вам у змаганні найсильніших,        найкмітливіших,найерудованіших знавців рідної мови.

Станція«Швидкий експрес».

(Командам запропоновано 10 запитань. Кожна правильна відповідь 1 бал).

1.     Скільки букв в українському алфавіті?                      ( 33 ).

2.      Скільки голосних в українській мові?                       ( 6 ).

3.      Назвіть п’яту букву алфавіту.                                     ( д ).

4.     Які знаки в українській мові не є розділовими?         ( Дефіс, апостроф ).

5.      З якої літери не починаються слова в українській мові?             ( и ).

6.      Частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря?   (Склад ).

7.     Що стоїть посеред школи?                                       ( о ).

8.      Розмова двох осіб?                                                   ( Діалог ).

9.      За будовою речення поділяються на…                  (Прості і складні).

10.                        Чуже мовлення,передане дослівно називається…  (Пряма мова ).

Станція  «Народ скаже як зав’яже».

Ведучий.  Скласти прислів’я або відповісти на питання. За правильну відповідь 1 бал.

1.     Вчення --- світ…                               (а невчення – тьма ).

2.      В гостях добре…                             ( а дома краще ).

3.      Говорити не подумавши…             ( що стріляти не прицілюючись ).

4.      Хочеш їсти калачі…                        ( не сиди на печі ).

5.      У доброї господині і…                    ( і півень несеться ).

6.      Скажи мені хто твій друг…             ( і я скажу хто ти ).

7.     Коли обберуть ноги в руки?         ( Коли втікають ).

8.      Що краще за журавля в небі?       (Синиця в руках ).

9.      До чого доводить язик?                (До Києва ).

10.            Чим пишуть на воді?                     (Вилами ).

Станція  « Словесний   волейбол».

1.     Ведучий.   Станьте в коло і кидайте м’яч через центр кола один одному. При цьому той,хто кидає, називає іменник, а той хто впіймав --  додає дієслово, яке підходить за змістом. Той, хто нічого не придумує --- вибуває з гри.

Станція  « Така цікава буква   А». 

Ведучий.   Вам потрібно пригадати й записати якомога більше слів ( іменник, початкова форма ) до складу яких входить буква  А.За кожне правильне слово 1 бал.

Зразок. Автомат, база, акація…

Станція «Зарядка для язика».

Ведучий. Вам потрібно по три рази сказати скоромовку. За правильність

 І швидкість отримуєте 2 бали.

1.      У Кіндрата куртка короткувата.

2.      Ніс Гриць пиріг через поріг. Став на горіх – упав на поріг.   

3.     У Оксани три коти – повна хата муркоти.

4.     Ти, малий, скажи малому,хай малий,малому скаже,хай малий теля прив’яже.

Станція  «Скажи без затримки».

Ведучий. Вам потрібно підібрати слова-антоніми до запропонованих слів.

За правильну відповідь отримуєте 1 бал.

1.     Сміятися ---------- (плакати).

2.     Корисний --------- (шкідливий ).

3.      Охайний ---------- ( брудний ).

4.      Згадати --------- (забути).

5.      Захід ----------- ( схід ).

6.     Теплий ----------  ( холодний ).

7.      Хворіти --------- ( видужати ).

8.      Вітатися ---------- ( прощатися ).

9.      Говорити --------- ( мовчати ).

10.            Минуле ----------- ( сучасне ).

Станція    «Розшифруй».

Ведучий. Запиши слова буквами.

Г1а , пі2л,по3вожити,  за3мка,    пер6,    мі100,   100рона,    100янка,  

7я,      р1на,    При5,    ак3са,    смор1а,     а3бут.

(Година,підвал, потривожити, затримка, першість, місто,сторона,

стоянка, сім’я, родина,Прип’ять,актриса, смородина, атрибут).

(Вибір переможців).

Ведучий .З чарівної торбинки вийміть своє слово. (До слова прикріплена цукерка). Прочитайте його. ( учні зачитують слова ).

Ведучий.        Над  словом задумуйся дуже

І з  хорошою думкою йди

Бо чого. Навіть сила не здужа.

Думка й слово  здолає завжди.

У кожного з нас є право вибору, як чинити і будувати своє життя.

Розділ 1. Як навчити дітей працювати з книгою

Бібліотечні уроки – «ключ» до бібліотеки   …………………......4              

Бібліотечні уроки для учнів

початкових класів

Ознайомлення зі шкільною бібліотекою………………………...7

 Правила користування бібліотекою…………………………..10

 Правила спілкування з книгою……………………………….13

 Бібліотекар і читач……………………………………….......17

 Твій друг — підручник……………………………………......22

 Робота з дитячою книгою………………………………….....26

 Основні елементи книжки…………………………………....31

 Науково-пізнавальна література для

 молодших школярів………………………………………...36

 Читач у бібліотеці………………………………………….42

Розділ  2. Від учня до читача високої культури

 Навчання бути читачем: зміст, методи, форми

 бібліотечних уроків для учнів основної і старшої

 школи ……………………………………………………..48

 Вибір книг у бібліотеці………………………………….........52

 Твої друзі словники………………………………………...57

 Структура книги, використання її довідкового апарату….............62

 Історія бібліотек. Перша бібліотека України………………......65

 Книги та бібліотеки. Їх роль та значення в житті людини...............72

 Конкурс бібліотечних ерудитів «Уважні та начитані»……...........81

 Гігієна читання, реставрація книги…………………………..85

 Книгодрукування в Україні……………………………..........88

  Бібліографія як джерело інформації та ключ до знань………95

 Як підготувати записи прочитаної літератури…………….....100

 Книга і комп’ютер в інформаційному суспільстві:

 сучасне і минулу………………………………………....109

 Список літератури……………………………………….117

 Розділ 1.

Як навчити дітей працювати з книгою

 __________________________________________________

  

Бібліотечні уроки – «ключ» до бібліотеки

  Одне з найважливіших завдань сучасної загальноосвітньої школи – дати кожному учневі необхідний рівень наукових знань, залучити до багатств української та всесвітньої культури.

   Активне, творче ставлення школярів до навчання, рівень їх знань у різних сферах науки, техніки, культури великою мірою залежить від розвитку пізнавальних інтересів, самостійності мислення, прагнення до самоосвіти. У процесі формування цих якостей важливу роль відіграє книжка. Але книжка вчить тільки тоді, коли учень уміє працювати з нею, вміє її читати.

 Перед шкільною бібліотекою постає завдання оптиматизації процесів, направлених на впорядкування програм розвитку культури учнів. Рівень інформаційної культури визначається вмінням формулювати свої потреби в інформації, умінням ефективно її шукати, оцінювати й використовувати. І тому шкільні бібліотекарі повинні допомогти читачам зорієнтуватися в інформаційному просторі, виховати активних користувачів інформацією.

 Проблема формування інформаційних умінь знаходити, обробляти, запам’ятовувати та використовувати інформацію тісно пов’язана з одним із найважливіших завдань сучасної школи – навчити учня вчитися.

 Допомогти бібліотекарю та вчителю залучити дитину з ранніх років до бібліотеки, навчити працювати з книгою, користуватися інформацією, тобто вручити своєрідний «ключ» до бібліотеки може систематичне проведення в школі уроків бібліотечно-бібліографічної знань (ББЗ).

Для проведення уроків ББЗ необхідно:

 - на початку навчального року скласти графік проведення занять;

 - включити уроки ББЗ у загальношкільний розклад уроків;

 - доручити проведення занять фахівцю-бібліотекареві (або вчителям, але за умови методичної допомоги бібліотечних працівників).

   Якщо бібліотечні уроки проводити систематично, дуже швидко можна досягти позитивних результатів, зокрема:

  - збільшення кількості постійних читачів бібліотеки;

 - зменшення кількості випадків псування бібліотечних книжок;

 - підвищення інтересу школярів до читання;

 - покращення якості знань учнів.

 На жаль, спостереження засвідчують, що часто читачі погано орієнтуються в книжковому фонді бібліотеки, не звертаються до бібліотечно-бібліографічного апарату, відчувають труднощі в користуванні каталогами, словниками, енциклопедіями. Це ще один аргумент на користь бібліотечних уроків.

 Виховання інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури учнів є ключовим напрямом шкільної бібліотеки, структурного підрозділу загальноосвітнього навчального закладу, що відображено у Положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу. Це на сьогодні єдиний нормативний документ, що регламентує технологію організації процесу формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури учнів  бібліотекою.

 Основними документами, що визначають навчально-виховний процес у школі, а саме: Державними стандартами початкової та базової і повної загальної середньої освіти, навчальними планами і програмами – передбачено формування в учнів бібліотечно-бібліографічних та інформаційних компетентностей.

   Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти формування читацької компетентності учнів є серед завдань мовного і літературного компонентів освітньої галузі «Мови і літератури». Як зазначено в документі, «…метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі».

    Мета бібліотечних занять у початковій школі полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розміщення книжок на полицях у відкритому для доступу фонді та сформувати уміння користуватися довідково-пошуковим апаратом бібліотеки.

    За чотири роки навчання діти першої вікової категорії повинні розвинути потребу в систематичному читанні, знати структуру книжки, уміти визначити її приблизний зміст при швидкому перегляді, вільно орієнтуватися в бібліотеці, вести самостійний пошук та відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань, використовуючи книжкові виставки, полиці відкритого доступу, уміти працювати зперіодичними виданнями, довідковою літературою, Інтернетом.

     Пропонуємо розробки уроків, які, сподіваємося, стануть вам у нагоді. Заняття апробовані, доступні та прості для дітей, побудовані у формі спілкування бібліотекаря та учнів. Кожне заняття супроводжується домашнім завданням, яке дитина може виконати, звертаючись до бібліотеки, тим самим закріплюючи знання, здобуті на уроках бібліотечно-бібліографічних знань.

Бібліотечні уроки для учнів

початкових класів

                                     

Тема: Ознайомлення зі шкільною бібліотекою

 Мета: ознайомити учнів зі шкільною бібліотекою; пояснити значення слів «бібліотека», «абонемент», «формуляр», відділи бібліотеки, тематичне різноманіття книг; розвивати вміння самостійно обирати книгу; виховувати інтерес до читання.

Обладнання: книжкова виставка «У світі казки чарівної», пам’ятка «Правила користування бібліотекою», формуляри читача.

 Хід заняття

  

І. Організаційна частина.

 Вправа «Ти мені подобаєшся, друже…»

(Учні стають у коло. Потрібно по черзі посміхнутися своєму сусідові справа, потиснути йому руку й сказати: «Ти мені подобаєшся, друже, тим, що…».)

   

ІІ. Основний зміст заняття.

 1.                       Вступне слово бібліотекаря.

Доброго дня, діти! Сьогодні наша перша зустріч у шкільній бібліотеці.

 Що таке бібліотека?

 Це домівка для книжок

 Що ж, до неї недалеко:

 Два квартали за ріжок.

 (Г.Черінь)

 Сьогодні у вас незвичайний урок. Проведу його я, завідувач шкільної бібліотеки.

 2.                       Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-   Скажіть, будь ласка, що таке бібліотека?

 (Бібліотека — приміщення, де зберігаються книги.)

 Сьогодні ви дізнаєтесь багато нового і цікавого про бібліотеку, ознайомитесь з правилами користування бібліотекою.

3.                       Розповідь з елементами бесіди.

 Бібліотека — слово грецьке. Складається воно з двох слів «biblion» — книга та «theke» — «сховище», тобто, слово «бібліотека» у дослівному перекладі означає «книгосховище».

 Але книги в бібліотеці не тільки зберігаються. У бібліотеці книгу можна взяти для того, щоб почитати вдома, а потім повернути.

 -   Як ви вважаєте, чому необхідно повертати бібліотечні книжки?

 Бібліотечні книжки обов’язково необхідно повертати до бібліотеки для того, щоб їх могли прочитати інші читачі.

 Бібліотеки існують дуже давно. Бувають бібліотеки різні: великі та малі, для дорослих та дітей, наукові, спеціальні, технічні. Бібліотеки є у різних закладах, інститутах, школах.

   Як ви бачите, і в нашій школі також є бібліотека. Вона не дуже велика, але дуже красива та затишна. У бібліотеках працює багато відділів. У нашій бібліотеці їх два. Один із них — абонемент. Абонемент — слово французьке. Воно означає «право користуватися чимось». Бібліотечний абонемент — це відділ, у якому можна взяти книгу додому. Другий відділ — це читальний зал. У читальному залі відвідувачі читають книги, які додому не видаються. Це рідкісні книги, довідкові видання, газети, журнали.

   У кожного читача в бібліотеці є свій документ, який називається читацький формуляр. Формуляр (з латинського forma) — це бібліотечна облікова картка. У ньому бібліотекар записує назву книги, яку ви хочете прочитати вдома. Прочитані книги, які ви повертаєте, бібліотекар списує з вашого формуляра.

 Але для того, щоб бути хорошим читачем, необхідно знати і виконувати деякі правила. Як ви думаєте, які?

 (Уміти читати, акуратно користуватися книгами.)

 А ще потрібно вміти і знати правила користування бібліотекою.

 4.                 Робота з пам’яткою.

 (Кожен учень отримує «Правила користування бібліотекою».)

 Пам’ятка

 «Правила користування бібліотекою»

 §     дотримуйся порядку і тиші в бібліотеці;

 §     не порушуй розстановку книг на полиці. Пам’ятай: якщо поставиш книгу в інше місце, її важко буде знайти;

 §     поводься з книгами акуратно, бережи їх, якщо необхідно — підклей, відремонтуй книгу.

 §     бібліотечна книга видається на два тижні. Повертай книги своєчасно. Пам’ятай: на них чекають інші читачі.

  

5.                 Розігрування сценки «Запис до бібліотеки».

Учні старших класів за особами показують, як школяр приходить до бібліотеки, вибір книжок, заповнення формуляра, прощання.

  

6.                 Вправа «Обери книгу» (робота в групах).

(Діти підходять до столу, де стоять книги для 1 класу).

 Подивіться уважно і прочитайте, що тут написано. Тут стоять книги для 1-го класу, за різними темами: казки, про природу, про дітей, оповідання та інші. А тепер спробуйте обрати книги.

 (Діти діляться на 3 групи:

 1 група — обирає книги про природу;

 2 група — казки;

 3 група — про дітей;

 Консультуючись з бібліотекарем діти обирають книги.)

 ІІІ. Підсумок заняття.

 Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

 -   Бібліотека — це…

 -   Шкільна бібліотека має два відділи…

 -   Абонемент — це …

 -   Бібліотечною обліковою карткою називається…

                                                     

  Тема: Правила користування бібліотекою

Мета: вивчити правила користування бібліотекою; закріпити «Правила користування абонементом», «Правила користування читальним залом»; повторити «Правила поводження з книгою»; виховувати любов до книги.

Обладнання: плакат «Правила користування бібліотекою», пам’ятки: «Правила користування абонементом», «Правила користування читальним залом»; книжкові виставки.

  Хід заняття

 І. Організаційна частина.

 Гра-розминка «Подарунок»

 (Учні стають в коло. Їм пропонується подарувати гарний настрій своєму сусідові справа)

  

ІІ. Пояснення теми і завдань заняття.

 Книжковий дім — бібліотека —

 Це затишок думок святих,

 «Бібліо» — звали книгу греки,

 Цю назву ми взяли від них.

 Тут зібрані думки учених,

 І кожна книга - відкриття.

 Знання для всіх людей священне,

 Без нього не бува життя.

 – Ви вже знаєте, що в бібліотеці багато цікавих книг, які видаються для читання додому на певний термін. Для цього учням потрібно записатися до бібліотеки, а потім виконувати правила користування бібліотекою.

 – Пригадайте, які відділи має бібліотека.

 (Бібліотека має: абонемент; читальний зал).

 Абонемент — місце, де видають книжки додому. У цьому залі знаходиться робоче місце бібліотекаря. Поруч із його письмовим столом розміщено читацькі формуляри — картки, у які заносяться відомості про читача та записуються книжки, які читач може взяти додому.

  – А зараз ми з вами пригадаємо правила користування абонементом та правила користування читальним залом.

 (Розповідь з елементами бесіди за плакатами.)

ІІІ. Оголошення теми та мети заняття.

 А тема нашого сьогоднішнього заняття: «Правила користування бібліотекою».

   

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 1. Вправа «Мозковий штурм».

  -  Діти, можливо, хтось із вас уже знає які-небудь правила поведінки в бібліотеці?

 -  А зараз звіримо ваші припущення з правилами користування бібліотекою, записаними на плакаті. (Читання з коментуванням.)

Правила користування бібліотекою

 §Книгу в бібліотеку треба повертати вчасно.

 §Книга береться лише на 15 днів.

 §Учні початкових класів можуть отримувати додому не більше 5 книг.

 §З книгами треба поводитись бережно, щоб їх змогли прочитати більше дітей.

 §Книги взяті в бібліотеці не можна губити.

 §Книги в бібліотеці потрібно ставити на те місце, де ти їх взяв.

 §У бібліотеці потрібно дотримуватися тиші.

  V. Закріплення вивченого матеріалу.

 1.Вправа «Я так думаю».

 Доведіть, що усі ці правила є важливими

 2.Вправа «Передбачення»

 Уявіть собі, що було б, якби відвідувачі бібліотеки не дотримувалися цих правил.

 3. Робота в групах

 1 група «Допитливі», 2 група «Кмітливі».

 Завдання для І групи

 1.                       Як називається заклад, де зберігаються книги?

 2.                        Як називають людину, яка працює в бібліотеці?

 3.                       Як називаються книги, якими ви користуєтесь  

                        під час уроків

 4.                       Як називається ваша перша шкільна книжка?

                                   Завдання для ІІ групи

 1.                       Чи можна книгу брати книгу брудними руками?

 2.                       Чи можна читати книгу під час їжі?

 3.                       Для чого треба обгорнути книгу?

 4.                      Чи можна на сторінках книги робити помітки ручкою чи олівцем?

 5.                       Для чого потрібна для книги закладка?

   

VІ. Підсумок заняття.

 Вправа «Трансформер»

 Уявіть, що ви — бібліотека, складіть монолог бібліотеки.

 Я — бібліотека…

 Я люблю…

 Я мрію…

 Я бажаю…

    Я буду…

  

 Тема: Правила спілкування з книгою

 Мета: розширити уявлення дітей про книги; закріпити правила користування книгою; розвивати інтерес до художньої книги; формувати самостійну пізнавальну активність; виховувати бережливе ставлення до книги як джерела знань.

 Обладнання: виставка книг, пам’ятка «Правила поводження з книжкою».

 Хід заняття

  

І. Організаційний момент.

 Гра-розминка «Австралійський дощ»

 Учасники стають в коло. Бібліотекар говорить:

 -    Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви передаватимете мої рухи.

 -    В Австралії піднявся вітер. (Тре долоні).

 -    Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).

 -    Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях).

 -    Починається справжня злива. (Плескання по стегнах).

 -    А ось град — справжня буря. (Тупіт ногами).

 -    Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).

 -    Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).

 -    Поодинокі каплі падають на землю. (Клацання пальцями).

 -    Тихий шелест вітру. (Потирання долонь).

 -    Сонце! (Руки догори).

 Отже, зараз у бібліотеці сонячно, і ми готові працювати.

  

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 1. Розповідь з елементами бесіди

 Є земля Австралія,

                          Є земля Італія,

                           А іще, крім тих країв,

                           Диво з див я знаю:

                           То не Австралія,

                           То не Італія —

                           То земля — Читалія!

                         І з того ми краю!

 Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. Книга відкриває перед людьми великий світ. Протягом усього життя ми звертаємося до книжки. Згадайте свою улюблену першу книжечку. Коли ще ви були зовсім маленькими і не вміли читати, все ж із задоволенням розглядали малюнки, пізнавали улюблених героїв, складали про них цікаві історії.

2. Інтерактивна технологія «Мікрофон»

Діти, передаючи мікрофон, коротко дають відповіді на запитання:

 -  Яка ваша улюблена дитяча книжечка?

 -  З ким ви її читали?

 А зараз, коли ви вже самі навчилися читати, - маєте змогу самостійно поринути в захоплюючий світ книг.

 -   А якою першою книгою ви користувалися в школі? (Букварем).

 -   Як називаються книги, якими діти користуються під час уроків? (Підручниками).

 -   Чому вони так називаються? (Вони завжди під рукою).

 3. Гра «Букви — слова»

  

Кожна з трьох команд отримує конверт, у якому знаходяться літери, з яких потрібно скласти слово. (Діти з букв складають слова: книга, школа, буквар.)

  ІІІ. Оголошення теми і мети заняття.

 ІV. Основний зміст заняття.

 1.Розповідь бібліотекаря.

 Книги — це наші друзі. Народ склав багато прислів’їв і приказок про книгу. Скажіть, будь ласка, які прислів’я про книгу ви вже знаєте? (Книги — ключі до знань; книги читати — усе знати; розум без книги, що птах без крил; одна книга тисячі людей навчає; книгу прочитав — на крилах політав.)

 -   Як ви розумієте значення цих приказок?

 -   А що потрібно робити, щоб книга тисячі людей навчила? (Берегти її.)

 2.Робота з пам’яткою.

 Пам’ятка

 «Правила поводження з книгою»

 1.                       Обгорни книгу — не забруднюватиметься обкладинка.

 2.                       Не читай книгу під час їжі — можеш забруднити її.

 3.                       Не клади в книгу олівці, ручки та інші товсті предмети — від цього рветься палітурка.

 4.                       Не загинай ріжків на сторінках книги — ріжки відриваються і книга псується, зроби для книжки закладку.

 5.                       Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книзі. Не роби ніяких поміток.

 6.                       Не перегинай книгу — від цього вириваються сторінки.

 7.                       Не читай на сонці.

3. Вправа «Я так думаю».

 Ви знаєте, дітки, часом книгам буває лячно. Як ви думаєте, чого бояться книги? (Щоб їх не рвали, не забруднювали.)

 А ще вони дуже бояться таких дітей, як Грицько. Послухайте уважно вірш і скажіть, чи є серед вас такі діти, як Грицько?

 У Скворцова Гриші — книги найбрудніші:

 Всі вони — патлаті, порвані, горбаті.

 І немає в них лиця: без початку, без кінця.

 Палітурки, як ганчірки, ті книжки ридають гірко.

 Бився Гриша з хлопчаками, він розмахував книжками,

 Дав Мишку по голові — замість книжки стало дві.

 Обдертий, некрасивий задачник буркотливий.

 Прошамкать ледве зміг: «Дівчатка і хлоп’ятка

 Калічать книг багато. Куди нам утікати від Гриші і від них?»

 -   Чи є такі діти серед вас?

 -   Що ви порадите книжкам?

 -   А героям вірша?

 4. Робота в групах.

 Прочитайте завдання, обговоріть його в групі, оберіть правильну відповідь.

 1.                       Ти взяв у товариша книгу і випадково забруднив її. Як ти вчиниш?

 а) віддаси і скажеш, що вона була забрудненою;

 б) вибачишся перед товаришем і почистиш книгу;

 в) почистиш книгу, віддаси товаришеві і змовчиш, ніби нічого не трапилося

 2.                       Коли потрібно повертати бібліотечну книгу?

 а) через місяць;

 б) коли нагадають;

 ) коли прочитаєш

 г) до встановленого бібліотекарем терміну.

 3.                       Що потрібно зробити, якщо ти взяв трохи порвану бібліотечну книжку?

 а) прочитати і віддати таку ж порвану назад, адже не ти її попсував;

 б) віддати бібліотекарю, щоб підклеїла книгу;

 в) відремонтувати самому.

 4.                       При читанні книги ти користуєшся:

 а) ручкою;

 б) олівцем;

 в) закладкою.

 5.                       Практична робота учнів «Виготовлення закладки».

 Сьогодні оголошено акцію «Збережемо книгу» (виготовлення закладок). За поданим зразком спробуємо виготовити закладку для книжки.

Основну закладку вирізаємо із цупкого паперу. Відкладаємо на папері смужку завширшки — 3 см. і завдовжки 12 см. Поділимо її на 4 рівні квадратики і витинаємо. Розташуємо їх у вигляді ромбиків на основі закладки і приклеюємо. Закладка-орнамент виглядатиме привабливіше, якщо квадратики наклеїти менші контрастного кольору також у вигляді ромбиків. Для цього більший квадратик складаємо учетверо і розріжемо на 4 частини.

V.                            Підсумок уроку.

Вправа «Це класно»

 (Учні по черзі говорять:

 «Я знаю…

 Я запам’ятав…

 Я зрозумів…

 Я вмію..»

 Всі інші вигукують: «Це класно!» і водночас піднімають вгору великий палець)

Тема: Бібліотекар і читач

Мета: сформувати у  дітей  поняття, що бібліотека — це храм знань, скарбниця мудрості; навчити дітей любити й поважати книгу; розширити знання учнів про формуляр, про запис у ньому книг і бібліографічних знаків; викликати бажання читати; виховувати бережливе ставлення до книги.

 Обладнання: стенди з виготовленими дітьми книгами-саморобками, книжковими закладками, макет читацького формуляра, вислови про книгу, виставка книг.

 Хід заняття

 І. Організаційна частина.

 Вправа «Я пишаюсь...»

  ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Упродовж всього життя ми звертаємось до книжки. Батьки читали нам казки, вірші, оповідання, коли ви ще й говорити добре не вміли. Згадайте свої перші улюблені книжечки, які роздивлялися, щось згадуючи, уявляючи, фантазуючи.

   А коли вивчили літери, навчилися з них складати слова, а зі слів — речення, ви й самі стали читати. Дитячі книжечки й підручники допомагають вам пізнавати світ, що вас оточує. І чим би ви не захоплювались, на допомогу завжди прийдуть книги. Вони відкривають вам небачені обрії, ви доторкнетеся до історії народу, до таємниць природи і життя.

  

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 Діти, спробуйте відгадати загадку:

          Бачить — не бачить, чути — не чує,

 Мовчки говорить, дуже мудрує,

 Часом захоче — правди навчає,

 Іноді бреше, всіх звеселяє.

 Люба розмова, будемо, діти,

 З нею довіку жити — дружити.

 Хто ж то така в світі щаслива,

 Мудра, правдива і жартівлива?

                                                                                                                   Книга відіграє надзвичайно важливу роль у нашому житті. Український народ завжди високо цінував її, про це свідчать народні приказки, прислів’я, які підготували учні. Зараз ви спробуєте їх відгадати.

 Вправа «Театр “Мім”»

 (Учні, які вдома заздалегідь підготувалися, зображають прислів’я та загадки пантомімою, а інші учні повинні здогадатися і пояснити, про що саме йдеться.)

 1.Балакати — не балакає, чути — не чує, а все знає і нам пояснює. (Книга)

 2.Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книга)

 3.Біле поле, чорне насіння — хто його сіє, той розуміє. (Папір і літери)

 4. Хто найдальше бачить. (Розум)

                      ІV. Оголошення теми та мети заняття.

 V. Вивчення нового матеріалу.

 1. Розповідь з елементами бесіди.

           Усі ви знаєте, що домівкою книг і нашим духовним храмом є бібліотека. Аптека для душі, храм знань, скарбниця мудрості, як тільки поважно не називали упродовж тисячоліть бібліотеку. Слово «бібліотека» — грецького походження, а перекладається так: «бібліо» — «книга», «тека» — «зберігання». Отож, це місце, де зберігаються книги. Бібліотека навчає читачів орієнтуватися у світі інформації, користуватися джерелами інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми. Бібліотека — це інформаційний центр, складова частина виховної, культурної, освітньої діяльності школи.

                 У бібліотеці є — «Абонемент», «Читальний зал», «Книгосховище».

 Абонемент — це відділ бібліотеки, де можна записатися в бібліотеку, одержати книги додому на визначений період часу. У нашій бібліотеці на абонементі ви можете вибрати книги самостійно. Для того, щоб книги були повернуті на своє місце та щоб краще орієнтуватися у виборі книг, у бібліотеці виготовлені спеціальні розподільники з написами.

 У читальному залі крім книжкових шаф — багато столів і стільців. Тут вас зустрінуть книжкові виставки для маленьких школярів. А ще тут є виставки про рідну мову, про вашу неньку — Україну, про славних дочок і синів українського народу, а також про те, як любити і берегти рідну природу.

    Книг на поличках дуже багато. Якщо вам потрібно дізнатися, як пишеться слово або знайти відповідь на питання чи історичний факт, то бібліотекар видасть вам словники, довідники. енциклопедії.

 Сьогодні ми вже побували на абонементі й у читальному залі, а зараз дізнаєтесь, де зберігається більша частина шкільних книг.

 Це — книгосховище. Тут на спеціальних стелажах живуть різні книги. Це художні книги українських і зарубіжних письменників, а також книги з історії, біології, хімії, фізики. А ще в бібліотеці на літніх канікулах відпочивають ваші підручники. Для того, щоб підручники прийшли до вас 1-го вересня здоровими і гарними, у бібліотеці працює «книжкова лікарня». Тут школярі доглядають книги. Вони підклеюють обкладинки, вклеюють сторінки.

 Книга — це діамант, а бібліотека — скарб людський. Читаючи, ви знаходите багато невідомого, розкриваєте різні таємниці. І щоб цей скарб довгий час приносив людям користь, його треба берегти.

  

2. Методика «Снігова куля»

 Пригадайте правила користування книгою, озвучте їх за методикою «Снігова куля». (Один говорить перше правило, другий повторює його і додає своє, третій повторює перші два й формулює своє і т.д.)

    Книжки, як люди, народжуються, живуть, старіють. Як і люди можуть хворіти. А захворівши, потребують лікування. Вони мають і лікарні — називаються вони палітурними реставраційними майстернями. Там книгам дарують друге життя. А щоб книги не хворіли, бережіть їх, не беріть брудними руками, не читайте під час їжі. Не забувайте про одежинку книги — обкладинку, а також про закладки.

         На сьогодні ви власними руками виготовили закладки, покажіть їх один одному. Давайте визначимо, які закладки ви вважаєте найкращими.

4. Вправа «Обмін подарунками»

 -   Кому із однокласників ви хотіли б подарувати свою закладку?

 -   Зробіть подарунок один одному.

 -   Що було приємнішим: дарувати чи отримувати подарунок?

 3. Вправа «Доведи свою точку зору»

 Методом «Прес» спробуйте довести власну точку зору, потрібно берегти книгу чи ні.

4. Вправа «Ознайомся сам, перевір сусіда, розкажи»

 А зараз я б хотіла нагадати вам правила користування бібліотекою, які теж треба знати. Я роздаю вам аркуші з цими правилами. Ви повинні їх прочитати, повторити їх своєму сусідові і вислухати, як розказує вам він.

  

Правила користування бібліотекою

 1.            Вибрані для читання книжки можна тримати вдома не більше 15 днів, тому що їх хочуть прочитати ще багато твоїх товаришів.

 2.            Якщо в тебе змінилася адреса — повідом про це бібліотекаря, а якщо ти виїжджаєш, то обов’язково поверни всі бібліотечні книжки.

 3.            Випадково загубилась бібліотечна книжка? Прийди до бібліотеки і розкажи про це. Бібліотекар завжди допоможе і підкаже тобі, яку книгу можна принести замість загубленої.

 4.            У читальному залі можна почитати журнали або книги, які в бібліотеці є в одному примірнику і тому не видаються додому.

 5.            На найвиднішому місці розміщено словники, енциклопедії, інші книги довідкового характеру.

 VІ. Підсумок заняття.

 Вправа «Позитивна якість»

 Будемо кидати один одному м’яч, називаючи позитивну якість однокласника, якому ми відправляємо м’яч. Слідкуємо уважно за тим, щоби вправу виконали усі учасники.

   VІІ. Домашнє завдання.

 А домашнє завдання у нас сьогодні буде таке: з пам’ятки, яку я вам сьогодні роздала, треба добре запам’ятати правила користування підручником, і завжди їх виконувати.

 Тема: Твій друг — підручник

 Мета: поширювати інформацію про книгу як історичну пам’ятку людства, джерело мудрості; формувати загальні поняття про процес виготовлення книги в наш час; виховувати в дітей повагу й любов до книги і підручників зокрема.

Обладнання: виставка кращих підручників учнів класу, кращих зразків виготовлених учнями закладок, обкладинок; роздатковий матеріал: кожному учню роздруковану пам’ятку «Як продовжити життя підручника».

Хід заняття

                                 І. Організаційна частина.

Вправа «Ти мені подобаєшся, друже…»

(Учні стають у коло. Потрібно по черзі посміхнутися своєму сусідові справа, потиснути йому руку й сказати: «Ти мені подобаєшся, друже, тим, що…»)

ІІ. Оголошення теми та мети заняття.

Книги оточують вас із самого дитинства. Спочатку це — книжки картинки, а потім — веселі вірші, каламбури, жарти, а потім і дитячі журнали. Ледве ви переступили поріг школи, книги стають постійними супутниками вашого життя. З року в рік, з класу в клас їх приходить все більше й більше. А тому тема нашого сьогоднішнього заняття: «Твій друг — підручник».

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди.

З давніх-давен люди прагнули знань. Від одного покоління до іншого передавалися усні відомості про речі, котрі допомагали людям вижити: як добувати вогонь, як хліб виростити, кого слід поважати, а кого слід і ненавидіти… Проте, як відомо, людська пам’ять не такий уже й надійний засіб зберігання й передання різноманітних знань. Коли люди навчились писати, з’явились книги, у яких письмово були викладені здобуті знання. Історія розвитку книги дуже довга, і про неї ми поговоримо іншим разом, а сьогодні я лише скажу, що першим надрукованим підручником була книга «Азбука», потім «Буквар».

Книги стали для нас звичними. Із книг ми дізнаємося, як вирощують хліб, як варять сталь, будують міста та електростанції. Вони нам розповідають, як жили люди в сиву давнину, якими були древні цивілізації. За Книги стали для нас звичними. Із книг ми дізнаємося, як вирощують хліб, як варять сталь, будують міста та електростанції. Вони нам розповідають, як жили люди в сиву давнину, якими були древні цивілізації. За допомогою книги ми можемо навіть зазирнути в майбутнє, книга допоможе вам дізнатися про таємниці Всесвіту, відвідати далекі планети.

Щодня ви маєте справу з книгою в школі та вдома. Зараз ви при навчанні користуєтесь багатьма підручниками. Зібрані вони у нашій шкільній бібліотеці. Для того, щоб вони потрапили туди, над ними працювало Щодня ви маєте справу з книгою в школі та вдома. Зараз ви при навчанні користуєтесь багатьма підручниками. Зібрані вони у нашій шкільній бібліотеці. Для того, щоб вони потрапили туди, над ними працювало дуже багато людей.

Спробуймо разом з вами простежити шлях підручника.

 Вправа «Розкажи за схемою» Користуючись схемою, розкажіть про народження підручника.

 Ось яка це копітка, важлива і почесна справа — виготовлення книги. Тепер книжка завжди поруч з вами. Вона ваш друг і порадник, ваш учитель. Шануйте її, друзі, любіть і бережіть, у неї вкладено велику працю багатьох людей.

Мабуть, після нашого уроку ви по-новому подивитесь на своєї підручники, будете берегти їх і поводитися з ними так, щоб вони могли послужити ще тим учням, які прийдуть після вас.

3. Вправа «Шпаргалка»

Пригадайте правила користування підручниками, передайте їхній зміст з допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки потім передасте мені, я їх змішаю. А далі ви по черзі будете витягати їх і відтворювати текст.

4. Вправа «Уявне інтерв’ю»

Уявіть, що ви кореспонденти газети. Візьміть інтерв’ю один в одного про правила користування підручником.

(1. Не можна брати підручники брудними руками. Коли сідаєте читати, погляньте на свої руки, чи чисті вони? Подивіться на стіл — чистий він, сухий?

2. Дехто перед тим, як перегорнути сторінку, обов’язково лизне пальця. Робити так не слід, бо від цього псуються сторінки, забруднюються аркуші. Брати в руки такий

підручник неприємно і небезпечно.

3. Отож, потрібно думати не лише про здоров’я книги, а й про своє власне.

4. Перегортати сторінки можна лише за верхній куточок. Якщо перегортати за нижній, то швидко зітруться цифри, які позначають номери сторінок.

5. А як бути, книга не дочитана до кінця? Чи можна загнути кінчик? Звичайно, ні. Класти в книгу олівець чи ручку теж не треба. Від цього псується палітурка. Краще користуватись закладкою із кольорового паперу.

6. Обов’язково всі підручники потрібно обгорнути зверху ще однією обкладинкою із цупкого паперу чи поліетилену.

7. Дехто з вас читає книгу під час їди. Оце вже зовсім неприпустимо. Обов’язково залишите пляму, зіпсуєте підручник.)

– Діти, а чи знаєте ви, як потрібно читати?

5. Вправа «Розкажи за малюнком»

Користуючись малюнками, розкажіть про те, яких правил потрібно дотримуватися, читаючи книгу:

§сидіти потрібно лише прямо, не горбитися, бо виростеш сутулим. Це некрасиво і погано для здоров’я. Лежачи теж не читайте, бо від цього псується зір;

§книга повинна бути добре освітленою. Потрібно, щоб світло падало зверху або зліва. При слабкому освітленні ваші очі швидко втомлюються. Не забувайте, що їм треба давати перепочити;

§дуже важливо тримати книгу на відстані не менш 30 см від очей. Варто відміряти лінійкою 30 см і запам’ятати цю відстань. Якщо стежити за цим, згодом це стане звичкою.

Дотримуючись цих простих правил, ви значно продовжите життя вашому найкращому другові — підручнику, і зовсім не нашкодите своєму здоров’ю.

6. Робота в групах. «Як продовжити життя підручника»

Опрацюйте в групах правила з пам’ятки, відтворіть за методикою «Снігова куля»: один говорить перше речення, другий повторює його і додає своє, третій повторює перші два й формулює своє і т.д.).

І група

Якщо книжка потрапила у воду

1. Швидше поставте мокру книжку (розкривши віялом) у сухому, теплому приміщенні, що добре провітрюється.

2. Склеєні аркуші, перш ніж розгорнути їх, обережно перегортайте то в один, то в другий бік. Якщо вони не розклеюються, потримайте над парою.

3. Вологі аркуші перекладіть фільтрувальним або цигарковим папером і наступного дня праскою доведіть їх до повного висихання.

ІІ група

Якщо забруднилась обкладинка

1. Ледеринову обкладинку книжки можна протерти вологим ватним тампоном, змоченим у розчині прального порошку.

2. Коленкорову обкладинку протирають чорнильною гумкою (ластиком).

3. Паперову обкладинку не слід чіпати. Вона боїться чищення. Краще обклеїти її новою гарною обгорткою.

ІІІ група

Якщо забруднились сторінки

1. Слід від пальців чи олівця витирають м’якою гумкою.

2. Чорнильні плями найкраще виводити лимонним соком чи лимонною кислотою. Якщо плями не зникають, то застосовують щавлеву кислоту, розбавлену одеколону одна частина кислоти на чотири одеколону.

ІV група

Сторінки зім’ялися

1. Зім’яту сторінку книжки кладуть між чистими аркушами і прогладжують теплою праскою.

2. Не пересушіть сторінки, інакше вони стануть ламкими.

V група

Сторінки порвались

1. Надірвану сторінку підклеюють так: намазану клеєм смужку цигаркового паперу кладуть (клеєм догори) під надрив, загинають по краю книжкової сторінки, наклеюють на сторінку. 2. Пошарпаний край сторінки обклеюють папером схожого кольору.

V. Підсумок заняття.

Вправа «Це класно»

(Учні по черзі говорять:

«Я знаю…

Я запам’ятав…

Я зрозумів…

Я вмію..»

Всі інші вигукують: «Це класно!» і водночас піднімають вгору великий палець)

VІ. Домашнє завдання.

Обов’язково з пам’ятки, яку я вам зараз роздала, вивчити правила користування підручником. І завжди їх дотримуватися.

  Тема: Робота з дитячою книгою

Мета: формувати читацьку компетентність учнів, розвивати  навички читання; ознайомити учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова; сприяти розвитку мовлення та формувати пізнавальний інтерес; виховувати бережливе ставлення до книги.

 Обладнання: книжкова виставка різноманітної за змістом дитячої літератури. Плакати з написами народних прислів'їв і висловами видатних людей про книгу.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

Вправа «Прогноз погоди»

(Кожен з учнів розповідає про свій душевний стан мовою «прогнозу погоди» (пора року; ясно чи похмуро; вітряно чи тихо) і визначає температуру настрою.)

Дуже добре коли у людини дуже багато друзів. Поділишся з другом радістю — її стане вдвічі більше, поділишся бідою, її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу. А у вас є друзі?

ІІ. Оголошення теми та мети заняття.

А сьогодні ми поведемо розмову про незвичайного друга, дуже мудрого, який не вміє говорити вголос, але навчає нас розумних наук, розповідає цікаві пригоди, про дива, про навколишній світ — близький і далекий, веде нас до країни знань.

Я загадаю вам загадку: якщо ви її правильно відгадаєте, то зрозумієте, про якого друга йдеться, хто прийде сьогодні до вас у гості.

Дуже я потрібна всім —

І дорослим і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу. (Книга)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Ось перед вами наші вірні друзі — книги. Український народ здавна поважав книгу — це невичерпне джерело знань, і склав про неї багато прислів'їв і приказок. В них звучить народна мудрість.

1. Гра «Хто більше»

(Перемагає той, хто назве найбільше прислів’їв)

§Золото добувають із землі, а знання з книги.

§Книга — твій друг, без неї — як без рук.

§Хто багато читає, той багато знає.

§Книга вчить, як на світі жить.

§З книгою подружишся — розуму наберешся.

§Книга ключ до знань.

§Читання ось краще навчання..

§Книга добра вчить, від дурного відверне.

2. Розповідь з елементами бесіди.

- Як ви розумієте зміст прислів'їв, про що вони вам говорять? Правильно, про велике значення книги у житті людини. Ніщо за своєю силою не може зрівнятися з книгою. Уній зібрано мудрість народу, яка передавалася з покоління в покоління нащадкам і дійшла до наших днів.

У нашій бібліотеці багато книг, які дають нам знання — цей дорогоцінний скарб. Але щоб володіти ним, треба багато читати. Коли ви багато читатимете, будете грамотними, розумними.

- Хто з вас не любить книжок? Та ще таких, у яких багато красивих малюнків.

Багато див приховано в книжці. Розкриваєш одну з них — опиняєшся в далекій казковій країні, у якій живуть велетні, веселі маленькі створіння або твої ровесники. Відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом … . Гортаєш іншу — постають перед тобою легенди й перекази наших славних предків про козаків, про славне минуле нашої Батьківщини. Береш у руки ще книгу — поринаєш у світ науки і техніки.

Ви вже багато книжок прочитали, але є дуже багато невідомих, які чекають на вас, чекають коли ви станете дорослішими і прочитаєте їх.

Скільки в небі зірок,

Скільки в лісі квіток,

Скільки крапель в Дніпрі —

Стільки книг на землі.

(Бібліотекар показує учням дитячі книжечки, супроводжуючи розповіддю про них.)

Гортаючи сторінки, ми мандруємо чарівними країнами, де живуть Маленький Мук, Цибулино, барон Мюнхаузен, Незнайко та його друзі, старий Хотабич та багато інших героїв. Сторінку за сторінкою із захопленням ви перегортаєте, читаючи казки, звертайте увагу на те, як ведуть себе герої, вчіться у них доброму.

Разом із книгою ви побуваєте на морському дні, де серед коралів і морських зірок живе цар; послухаєте пісні, які співає Садко морському царю; попливете за маленькою Русалонькою, яка закохалась у прекрасного принца і захотіла стати людиною; підніметесь до зірок у ракеті, помандруєте лісами, озерами і горами.

Всі ви користуєтеся нашою шкільною бібліотекою і любите читати казки і іншу дитячу художню літературу. Зараз ми проведемо конкурс «Казкознавці»

3. Конкурс «Казкознавці»

Цей конкурс проходитиме у вигляді бліц — турніру. Треба якнайшвидше дати відповідь на запитання (за кожну правильну відповідь — 1 бал).

–              Як звати героя української казки, якому дідусь зробив човника та весельце? (Телесик)

- Про кого йдеться мова «за три копи куплена?» (Коза-дереза)

 - Хто визволив Муху-Цокотуху? (Комарик)

- Хто підібрав стрілу Івана-Царевича? (Царівна-Жаба)

-          Хто в лісі найбільший боягуз? (Заєць)

-          Хто співав «Ой ви, діточки-козиняточки» (Вовк)

-          Хто стояв на воротях у червоних чоботях? (Дід)

-          Як називається жабка у казці «Рукавичка»? (Скрекотушка)

-          Хто ніс бабусі пиріжки? (Червона Шапочка)

-          Хто садив гроші в землю? (Буратіно)

-          Хто біг із зайцем наввипередки? (Їжак)

-          По чому метений Колобок? (По засіку)

-          Який пан був чоловіком лисиці? (Коцький)

-          До кого в гості ходив журавель? (До лисиці)

-          У якого птаха перетворилося Гидке каченя? (Лебедя)

-          У якій казці взимку росли підсніжники? (12 місяців)

- З якої рослини добра фея зробила карету для Попелюшки? (З гарбуза)

                                                                                                                                                   Книжки допоможуть вам відкрити чарівні планети і зірки, розгадати таємниці природи, але для цього треба багато читати. Книги — це джерело знань і щоб їх засвоїти, треба вміти правильно читати.

4. Робота в парах.

Прочитайте пам’ятку «Як правильно читати», розкажіть один одному.

                                     Як правильно читати

1.      Читаючи, думай, шукай головне.

2.      Не поспішай, не «ковтай» книгу, вдумайся у зміст.

3.      Прагни, щоб кожне речення, кожне слово були добре зрозумілі.

4.      Не залишай книгу недочитаною: попереду може бути головне і цікаве.

5.      Перечитуй прочитані книги.

6.      Прочитавши, продумай, чого навчила тебе книга.

7.      Бережи книгу.

 Вашого класу не можна уявити собі без книг і підручників, чи не так? І як приємно взяти до рук книгу, коли вона чистенька, охайна. Бібліотечними книгами користується вся школа, тому їх слід берегти так само, як і клас, і парту, за якою ви сидите. Підручник треба обгорнути, щоб не забруднювалась і не псувалась обкладинка.

– А як ви гадаєте, чому кажуть: «Книжка — твоє обличчя»?

(метод «Прес»:

– Я думаю...

– Тому, що...

– Наприклад...

– Отже...)

Отже, подивившись на твої книжки, відразу можна сказати, як ти вчишся, чи вихований ти учень, чи охайний. У гарного учня книги чистенькі, акуратно обгорнуті, підклеєні. А у невихованого?

V. Підсумок заняття.

Вправа «Незакінчене речення»

- Мені сьогодні сподобалось…

- Я змінив своє ставлення до…

- Я так і не зрозумів…

-                     На наступному занятті я хочу…

VІ. Домашнє завдання. Виготовити красиву зручну закладку, щоб ви нею користувались, при читанні художньої літератури.

      Тема: Основні елементи книжки

Мета: поширити знання про структуру книги, елементи, із яких вона складається;розвивати вміння і навички роботи з книжкою; виховувати у дітей любов, бережне ставлення до книги.

Обладнання: схеми «Структура книжки», комплект книжок для самостійної практичної роботи учнів.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Вправа «Подарунок».

Потрібно передати «пода­рунок» сусіду зліва, зобразивши його жестами, тобто, інформацію треба передати невербальними засобами, але так, щоб він зрозумів, що ви йому подарували. Закінчуємо вправу таким чином: останній, кому передали подарунок, повинен назвати його. Перший, хто подарував, відкриває таємницю.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

-     Чи уявляєте, ви, діти, своє життя без книги?

1.                       Інтерактивна технологія «Рольова гра»

(Журналіст бере в учнів класу інтерв’ю: Чи можна в житті обійтися без книги? Так. Ні. Чому?)

ІІІ. Основний зміст заняття.

2.                       Розповідь з елементами бесіди.

Дійсно, ми звикли до книг, але рідко думаємо про них, як про великий скарб. А книга — надійний засіб передачі знань від покоління до покоління, літопис людського суспільства.

Погляньте ж на свої книги. Вони яскраві та красиві, цікаві та привабливі. Але чи знаєте ви, як створюються книги?

Над створенням підручника працюють вчені або ж колектив вчених. Вони пишуть рукопис і приносять його у видавництво. Там над ним працюють редактори, художники, дизайнери. Вони готують рукопис до друку. А тим часом в інших місцях кипить робота — потрібен папір, щоб надрукувати книгу. Іде заготовка лісу для переробки його на папір, але ліс — ще не папір. На паперових фабриках хіміки перетворюють деревину на білий папір. Починається робота в типографії, де повинні надрукувати мільйони підручників.

Ось який довгий шлях проходить книга, перш ніж потрапити на ваші парти. Кожен із вас багато разів тримав у руках книжку, але мало хто замислювався над тим, з яких частин вона складається, для чого потрібен той чи інший її елемент і як, узявши книгу до рук, ще не знаючи її змісту, не читаючи ані сторінки, можна визначити, для кого вона призначена, хто її автор, з якого міста і в якому році прийшла до вас, хто малював малюнки, з яких окремих віршів, оповідань, казок вона складається… Тільки грамотний читач, потрапивши у книжку, одразу зрозуміє, чи цікаво буде її читати. (На дошці розміщено схему.)

                              Практична робота

1)                       Визначити структуру книжки

Перед кожним із вас лежить книжка. Візьміть її в руки. Зараз за допомогою схеми ми визначимо структуру книжки, яку ви тримаєте у руках.

-                     Зі скількох основних елементів складається книга?

Перший елемент — це обкладинка. Вона захищає книжку від пошкоджень, надає їй ошатного вигляду. Складається вона з передньої та задньої частини.

На передній — можна знайти відомості про автора та назву книги. А якщо на обкладинці є ілюстрація, то приблизно можна визначити і зміст книги.

2)                 Визначити за обкладинкою назву, автора та приблизний зміст книжки

  

-    Які  елементи має титульна сторінка?

-   Які елементи титульної сторінки вам уже відомі?

(Прізвище автора, заголовок)

-   Кожен на своїй книжці знайдіть і прочитайте прізвище автора і заголовок.

-   З якою назвою ви зустрічаєтеся вперше? (Вихідні дані)

     Вихідні дані це: місто, де надруковано книжку, рік видання та назва видавництва.

1)                       Користуючись книгами, які лежать на парті, дати відповіді на запитання

-   У якому році видано книжку, яка лежить перед вами?

-   У яких містах друкують книги для дітей?

-   Які видавництва ви вже знаєте?

Третій елемент книжки — це книжковий блок.

Уявіть собі книжку без палітурки. Це і є книжковий блок. Він складається з друкованих аркушів, які скріплені у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки. Порядкова нумерація має назву — колонцифри.

-   Розгляньте уважно свої книги і скажіть, де на сторінці можуть знаходитися колонцифри? (зверху, знизу, збоку, посередині)

Останній елемент книги, про який ми будемо сьогодні говорити, — довідкова частина.

Передмова — це те, що вміщується перед основним змістом, на початку кожної книжки. З цього невеликого тексту можна дізнатися, хто написав книжку, коли, у якій країні відбуваються події, для кого вона написана. У передмові може бути звернення до читачів: на що треба звернути увагу під час читання книжки. Також у передмові може бути подано біографію письменника.

Звичайно, передмова буває короткою, її можна прочитати прямо біля полиці. І ви відразу зрозумієте, треба вам читати цю книжку чи ні.

  

1)                       Знайти у книзі передмову.

 Подивіться кожен у свою книжечку. Скажіть, чи є в ній передмова. Якщо є, то про що йдеться в ній?

 Ще один елемент довідкової частини — анотація.

                           

  Анотація — це короткий зміст тексту книжки. Міститься вона або на звороті титульної сторінки, або в кінці книжки.

Останній елемент довідкової частини — зміст.

Багато книжок складається з окремих віршів, оповідань, казок. Для того щоб швидко знайти в книжці потрібний вірш або дізнатися, які казки розміщені в ній, треба подивитися зміст. Він розміщується на початку або в кінці кожної книжки. У змісті перелічуються всі твори, які увійшли до книжки, у тому поряду, в якому вони надруковані. Поряд указується сторінка. Гортаючи книжку біля книжкової полиці, за самими назвами розділів чи оповідань можна здогадатися, про що вона.

Вправа «Увага! Цікавинка»

(Група «літературознавці» підготувала цікавинки про найбільшу і найменшу у світі книгу.)

Найбільша у світі книга — «Суперкнига». Вона була надрукована в Америці в 1976 році. Її розміри — 2,74 м завширшки, 3,07 м завдовжки. Уявіть собі, як її незручно читати. Важить рекордсменка 252,6 кг — це приблизна вага 10 дітей.

Якщо є найбільша книга у світі, має бути й найменша, чи не так?

Вам, мабуть, цікаво, яка вона? Найменша книжка «Хамелеон» А.П. Чехова — була надрукована в Росії. Спробуйте здогадатися, який розмір вона має? Сторінки у ній можна перегортати тільки за допомогою голки, а читати хіба що під мікроскопом. Адже сягає вона лише … 0,9 мм! Але хвилюватися не варто: у нашій шкільній бібліотеці обов’язково знайдеться ця книжка звичайного розміру і ви неодмінно її прочитаєте.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Інтерактивна технологія «Робота в малих групах» (Клас умовно ділиться на 3 групи.)

1 група — розказує про структуру книги.

2 група — елементи титульної сторінки.

3 група — довідкову частину книги.

                           V. Підсумок заняття

 Вправа «Трансформер»

Уявіть, що ви — якийсь елемент книги, складіть його монолог.

Я — …

Я виконую роль…

Я розповідаю…

Я люблю…

Я бажаю…

VІ. Домашнє завдання

Намалювати титульну сторінку своєї улюбленої книги.

Розділ 2.

Від учня до читача високої інформаційної культури

__________________________________________

Навчання бути читачем: зміст, методи, форми бібліотечних уроків для учнів основної і старшої школи

      Демократизація суспільних процесів в Україні докорінно змінила ціннісні критерії системи освіти, визначаючи її як сферу духовного обслуговування людини, як найбільш оптимальний засіб інтелектуального, естетичного і практичного розвитку особистості. У зв’язку з цим варто звернути увагу на проведення у школах бібліотечних уроків, які не лише розширюють знання учнів, а й формують їх як духовно розвинених людей.

   Згідно з «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу», основні завдання бібліотеки полягають у формуванні в учнів інформаційної культури,   вмінь та навичок бібліотечного користувача, розкритті перед ними головних функцій бібліотеки, ознайомленні з правами о обов’язками користувача, вихованні поваги до правил бібліотеки, популяризації бібліотечно-бібліографічних знань учнів шляхом проведення бесід, організації книжкових виставок, оглядів, лекцій, бібліотечних уроків, надання індивідуальних і групових консультацій тощо. Для того, щоб ця робота була ефективною, варто залучати до неї читацький актив, який допомагає працівникам бібліотеки.

  Програма бібліотечних уроків має складатися з урахуванням вікових особливостей учнів та вимог шкільної програми з позакласного читання. Зазвичай така програма має орієнтований характер і повинна використовуватися творчо, з огляду на конкретні умови. Нею передбачається поступове набування і поглиблення учнями знань про книгу і роботу бібліотеки: від загального ознайомлення з бібліотекою – до знання змісту окремих розділів книжкового фонду, використання системи каталогів і картотек, бібліографічних посібників тощо. Знання школярів поступово поглиблюються, тому кожне наступне заняття має будуватися на більш складному матеріалі. На початку нового навчального року складаються тематично-календарні плани проведення бібліотечних уроків.

  Під час проведення уроків бібліотечно-бібліографічного циклу доцільно використовувати найрізноманітніші методи: бесіди, лекції, практичні заняття, доповіді і повідомлення учнів, різні види змагань, ігри, вікторини тощо. Варто пам’ятати, що найгірше засвоюються знання, подані учням у готовому вигляді, а найефективнішою є робота, що організує школярів до самостійного дослідження, спонукає здобувати знання, здійснювати «відкриття». Умовно можна виділити такі типи уроку:

1.      Урок ознайомлення з новим матеріалом.

2.      Урок поглибленого вивчення матеріалу.

3.      Урок-гра контролю знань, або урок систематизації та узагальнення.

   Кожен із цих типів, у свою чергу, може мати багато варіантів, як, наприклад, урок поглибленого вивчення тієї чи іншої теми: урок-семінар, урок-диспут, урок із широким використання ігрових моментів, інтегрований урок.

  Мета вивчення  основ бібліографії в школі полягає насамперед у тому, щоб учень сам дійшов до висновку: кожен вид діяльності неможливий без постійного засвоєння нової інформації, а це завжди пов’язано з пошуком, потребує знання спеціальних джерел. Під час занять в учнів має виробитися своєрідне відчуття єдності між наукою і тією літературою, яка містить відомості з цієї науки.

  Успіх роботи з формування інформаційної культури учнів залежить від тісного контакту школи, бібліотеки і батьків, узгодженого планування всієї роботи з книгою.

  Роль бібліотекаря сьогодні набуває нових рис – він не тільки виконує свої безпосередні функції, а й здійснює постійний пошук активних форм роботи з учнями щодо вироблення вміння орієнтуватись у зростаючому потоці інформації. Такий підхід до організації роботи шкільної бібліотеки потребує від бібліотекаря впровадження в практику нових інноваційних технологій.

  У рамках найбільш уживаної в сучасній школі форми організації навчання – класно-урочної – ми використовуємо інтерактивні технології.

    Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь,виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії.

  У процесі побудови бібліотечного уроку за алгоритмом інтерактивного спілкування визначальною є діяльність учнів, а головною функцією стає досягнення комунікативних умов,  коли бібліотекар своїми діями бере участь у створенні ситуації, які стимулюють до пошуку нових способів пізнання, спонукають до аналізу матеріалу. Саме на такому уроці виникає зв’язок між змістом і способом спільної та індивідуальної діяльності учнів, добираються оптимальні варіанти вирішення проблеми, ситуації, завдання.

   Серед багатьох форм та методів роботи окрему увагу варто звернути на метод проектів, за якого учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються. Використання цього методу на бібліотечних уроках надає широкі можливості для формування умінь і навичок, необхідних для грамотного користувача бібліотеки.

  Інтерактивні методи навчання допоможуть учням опанувати теоретичною базою знань про природу і суть інформації, її характеристики, форми існування (друковані джерела інформації, на нетрадиційних носіях), про інформаційні ресурси і системи, їхні структурні особливості: бібліотеки як обов’язковий компонент інформаційної інфраструктури суспільства, а також про проблематику сучасних інформаційних технологій: збору, переробки, зберігання, пошуку, використання і розповсюдження інформації.

     Особлива увага приділяється формуванню інформаційних умінь, а саме:

-   свідомий вибір тематики читання, його систематичність, послідовність;

-   раціональні прийоми роботи з текстом та іншими джерелами інформації

-   вільне орієнтування в інформаційному просторі;

-   вміння грамотно ставити питання;

-   вміння правильно застосовувати знайдену інформацію.

До практичних навичок, що формуються в процесі формування інформаційної культури  належать:

- опрацювання раціональних прийомів пошуку необхідної для навчання літератури за допомогою бібліографічних посібників;

- використання довідково-бібліографічного аппарату бібліотеки;

 - орієнтація в джерелах інформації з метою максимального засвоєння і глибокого сприймання прочитаного, почутого.

     Таким чином, інтерактивні методи навчання спрямовані на осмислення кожним учнем своєї діяльності, здатність дитини коригувати власні дії, досвід, мотиви і потреби, що є важливим чинником у вирішенні проблеми соціалізації освіти. Інтерактивне навчання допомагає сформувати вміння та навички навчатися самостійно, користуючись доступною інформацією.

 Головною ідеєю  у проведенні бібліотечних уроків повинно бути формування ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, духовного осередку, де можна не лише поповнити свої знання, а й відпочити, поспілкуватися з однодумцями, знайти нових друзів.

  

Тема: Твої друзі — словники

 Мета: ознайомити учнів зі словниками як одним із видів довідкової літератури; розвивати та удосконалювати навички пошукової роботи зі словниками, зорову пам’ять, зв’язне мовлення; сприяти виявленню інтересу до слів і словників; виховувати культуру роботи з книгою.

Обладнання: виставка словників; таблиці з цитатами про словник та про види словників.

Не бійся заглядати у словник:

Це пишний сад, а не сумне провалля.

М.Т. Рильський

Хід заняття

І. Організаційний момент

Вправа «Сьогодні я пишаюся...»

(Потрібно пояснити учням, що пишатися можна будь-якими рисами, справами...)

ІІ. Повідомлення теми, мети, епіграфу заняття

1. Робота з поетичними рядками.

Завдання. Про що йдеться у віршах? Прочитайте та вставте потрібне слово у другому вірші.

   1. Букви золотом відтиснено:

   Кожне слово — золотник.

   Між братів-народів визнано

   Український наш словник.

                                      Д. Білоус

2. Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно.

І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних

Тлумачний… (словник)

Д. Білоус

- Сьогодні ми з вами і познайомимося зі словниками, удосконалимо вміння працювати з ними.

ІІІ. Основний зміст заняття

 1. Розповідь з елементами бесіди.

Усі ми живемо у прекрасному світі людей, і всі вони досить різні: сусіди, знайомі, незнайомі, друзі… Когось ми добре знаємо, а повз інших проходимо байдуже. Щодня ми чуємо багато різних слів. Вони можуть бути ввічливими і грубими, часом — дивними, а інколи й незрозумілими. І, звичайно, виникає потреба з’ясувати значення цих слів.

-    До яких книг звертатися у таких випадках? (До словників)

-    А коли у диктанті ви зробили помилки і вам треба вияснити написання орфограм, тоді до якої книжки треба звернутися? (До словника)

-    Якщо виникла потреба перекласти слово з російської мови на українську? (Теж звертаємось до словника).

Високо цінував словникові видання відомий український поет М.Т. Рильський. У його поетичні скарбниці є прекрасний вірш «Мова». А слова з нього «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний сад, а не сумне провалля» звучать для нас як порада, і їх ми взяли епіграфом до нашого уроку.

Словники — це один з видів довідкової літератури.

2. Словникова робота за тлумачним словником.

Словник — це зібрання слів у алфавітному порядку з тлумаченням, поясненням або перекладом іншою мовою.

М. Рильський писав: «Словники різного типу — звичайні, двомовні, тлумачні, синонімічні, фразеологічні, топонімічні, термінологічні та інші — потрібні і вчителям, і учням, і журналістам, і письменникам, і перекладачам, і вченим, і просто читачам, потрібні всім».

Словники поділяються на дві великі групи — лінгвістичні та енциклопедичні. Сьогодні мова піде про лінгвістичні словники, у яких об’єктом розгляду є слово як одиниця мови. Ці словники бувають одномовні і перекладні.

Основною частиною будь-якого словника є список слів, які характеризуються з будь-якої точки зору. У кожному словнику є супровідні розділи, які допомагають роботі з ними: вступна частина, склад словника, структура словника.

Серед одномовних словників найбільш вагомими є тлумачні словники.

(Демонструю з виставки.)

У них коротко і доступно розкривається лексичне значення слів, подаються їхні мовні характеристики — граматичні ознаки, наголос, написання.

Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно.

І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних

Тлумачний словник.

Найбільший тлумачний словник Володимира Даля. Він складається з чотирьох книг, виданий у 1956р., але не втратив своєї цінності і до наших днів.

Різновидами тлумачних словників є словник іншомовних слів, у якому вміщуються слова, запозичені з інших мов, та термінологічний, у якому містяться визначення слів-термінів(наприклад, «Український педагогічний словник», «Словник юного техніка», «Юного астронома»).

Найчастіше ви користуєтесь орфографічними словниками, які подають нормативи написання слів. Вони мають велике значення для розвитку як писемного, так і усного мовлення, використовуються для уточнення правил написання слів і їх форм.

   Якщо не знаєш як писати

   Слово «Атлантичний»,

   Допоможе тобі в цьому

   Словник орфографічний.

   І не тільки написати,

   Як правильно ще й вимовляти.

   Поглянь уважно, а відтак,

   Над кожним словом ти побачиш

   Тонесенький цікавий знак.

   Наприклад: б’ю, б’ємо, б’єте,

   Печеш, печемо, печете,

   Ось що я хочу вам сказати:

   «Знак наголосу» його звати.

(Демонстрація різних орфографічних словників, які є у бібліотеці.)

Допоможуть правильно вимовляти слова орфоепічні  

словники. (Демонстрація.)

-    Ще є словник фразеологізмів, діалектизмів, антонімів, синонімів. (Демонстрація словників.)

Діти! Потрібно запам’ятати, що основна структура всіх словників спільна. Слова розташовані у алфавітному порядку. Щоб відшукати необхідну інформацію, необхідно знайти сторінку з літерою, з якої починається розшукуване слово і, будь ласка, читайте відповідне пояснення. (Наводяться приклади з різних словників, про які розповідалося вище.)

ІV. Практична робота «Подорож до словника»

1. «Позмагаймося»

Клас ділиться на три групи. Кожна група обирає капітана, називає свою групу, отримує завдання на картках.

1 група

1)Переклади українською мовою: кладка,

               обсудить.

    2) З’ясуй значення іншомовного слова

              «бібліографія».

2 група

   1)  Перевір орфограму: с(е-и)ло, фу(т-д)боліст.

     2)  З’ясуй тлумачення слів: авторитет, барвінок.

3 група

1)                       Пояснити значення фразеологізмів:

взяти ноги в руки;

знати на зубок.

2)                       Доберіть антоніми:

свіжий хліб —             (черствий)

свіжа газета —                        (учорашня)

свіже м’ясо —              (протухле)

свіжа фарба —                         (засохла)

свіжа сорочка —                     (брудна)

2. «Мікрофон»

Бібліотекар дає мікрофон і пропонує кожній групі стисло висловитися про словники. Запитання записані на картках:

1)                       Словники — це…

2)                       Як допомагає словник?

3)                       Як розташовані слова у словнику?

4)                       До якого словника ми будемо звертатися, щоб з’ясувати значення слова «бібліотека»?

5)                       У якому словнику дізнаємося, як писати слово «макулатура»?

6)                       Що означає слово «детектив»? Який словник нам допоможе?

V. Підсумок заняття

Вправа «Трансформер»

Уявіть, що ви — словник, складіть монолог словника.

Я — словник…

Я хочу...

Я люблю…

Я мрію…

Я бажаю…

           

    Тема: Структура книги, використання її довідкового апарату

Мета:  поширити знання про структуру книги; сформувати вміння і навички самостійної роботи з книжкою, здійснювати пошук, добір, систематизацію , узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись її довідково-інформаційним апаратом; виховувати інтерес до самостійного читання.

Обладнання: книжкова виставка «Твої улюблені книжки», а також книги на кожному столі, у яких є ілюстрації, передмова, післямова.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Створення позитивної атмосфери навчання. Аутотренінг

Щоб збадьоритися і налаштуватися на творчість, заплющуємо очі й голосно повторюємо:

-    Я радісний…

-    Я щасливий..

-    Зі мною друзі…

-    Вони мене люблять…

-    Мені приємно, я легко дихаю…

-    У бібліотеці тепло, сонячно…

-    Я готовий гарно попрацювати!

 ІІ. Повідомлення теми, мети заняття

 ІІІ. Основний зміст заняття

1. Розповідь з елементами бесіди.

Діти, уважно прочитайте текст на титульній сторінці книжки, яка лежить перед вами на столі.

-                     Про що розповідає вам перша сторінка?

Особливу увагу звертаємо на прізвище автора і назву твору. Інколи буває, що школяр знає назву твору, але не знає автора.

А книги з однаковими назвами трапляються дуже часто. Наприклад, «Дванадцять місяців» С. Маршака і «Дванадцять місяців» — настільна книга-календар та інші.

Як правило, ви одразу звертаєте увагу на назву книги. І за назвою можете визначити тематику деяких книг. Але є книги, з якими ви зустрічаєтеся вперше, і визначити, про що йдеться, вам допоможуть ілюстрації на обкладинці, а ще краще заглянути в книгу. У ній ви знайдете зміст, передмову або післямову. Саме ці елементи допоможуть вам дізнатися про що розповідається в новій для вас книзі.

2. Робота зі схемою.

Розгляньте уважно схему. Розкажіть про структурні частини книги.

             

ІV. Закріплення вивченого

1. Робота в групах.

І група

Розглянути книгу Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Розповісти про неї на основі побаченого.

(На обкладинці книги ми бачимо ім’я та прізвище автора та назву книги, а також невеличкий малюнок, на якому зображені Робінзон і П’ятниця. Коли розкриємо книгу, то бачимо передмову, з якої дізнаємося, що «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорки, що прожив 28 років на безлюдному острові» — всесвітньовідомий роман англійського письменника Даніеля Дефо (1660–1731), одна з найулюбленіших книг юнацтва, у якій з поетичним натхненням оспівано творчу працю людини, її мужність, волю, винахідливість. Ілюстрації, що розміщені в книзі, допомагають уявити той світ, у якому жив Робінзон.)

ІІ група

Розглянути книгу під назвою «В країні дрімучих трав». Розповісти про неї на основі побаченого.

(Автор цієї книги — Володимир Брагін. На титульній сторінці вказано, що це роман-казка. На ілюстраціях зображені комахи, більші за людину. З післямови ми дізнаємося, що в цьому оригінальному науково-фантастичному романі-казці розповідається про надзвичайні пригоди вченого, якому вдалося зменшити свій зріст у сотні разів і прожити близько сорока років у Країні Трав серед різноманітних комах.

Але що це за країна? Де вона знаходиться? Зі слів людей, котрі в ній побували, письменник і веде свою розповідь.

У цій книзі є зміст, з якого ми дізнаємося, що роман-казка складається з семи частин і кожна з них має свою назву.)

2. Вправа «Подивись і розкажи»

Переглянувши ілюстрації до творів, дати відповідь на питання:

-    Про що розповідають їм малюнки?

-    Що ви дізналися про героїв книг?

3. Практична робота «Виготовлення книжок-саморобок»

Щоб закріпити знання про елементи книги, проводимо практичну роботу: виготовлення книжок-саморобок. У старих дитячих журналах або книжечках підбираємо тексти творів відомих українських письменників, а ще можна запропонувати дітям зробити ілюстрації до цих текстів. Це може бути книжка одного письменника або збірник різних авторів. Головне зібрати основну частину — текст, а решта: титульний лист, обкладинка, передмова, заголовок, а також ілюстрації будуть рукописними.

Із книг-саморобок можна оформити книжкову виставку. Головне, що в процесі роботи закріплюються навички перегляду книг, використання науково-довідкового апарату.

VІ. Підсумок заняття

Вправа «Незакінчене речення»

- Мені сьогодні сподобалось…

- Я змінив своє ставлення до…

- Я так і не зрозумів

- На наступному занятті я хочу… 

Тема: Книги та бібліотеки. Їх роль та значення в житті людини

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення першої книги та бібліотеки; дати поняття «бібліотека», її значення в житті людини; розвивати пам’ять, увагу, мислення. виховувати любов до книги, уміння цінувати людську працю, усвідомлення важливості книги для людства.

Обладнання: книжкова виставка «Українська книга — оберіг нації, багатство і краса невмирущих цінностей», довідкова література, завдання для гри.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Вправа «Ніхто не знає...»

Учні кидають один одному м’яч зі словами: «Ніхто з вас не знає, що я...»

ІІ. Повідомлення теми, мети заняття

Книжки складають скарбницю людського знання, нескінченний рукопис праці, успіхів і невдач людського розуму; вони в усі часи були найбільшою силою, що рухає

-          Як ви розумієте слово «книга»?

-          Чому Біблія є і нині однією з найголовніших книг?

-          Що називається літописом ?

ІІІ. Основний зміст заняття

1. Розповідь із використанням комп’ютерної презентації

23 квітня 1996 року в пам’ять померлих у цей день у 1661 році письменників світового масштабу — Мігеля Сервантеса, Вільяма Шекспіра і Лопе де Вега, ЮНЕСКО оголосила 23 квітня Всесвітнім днем книги. Замисліться, що таке книга, яку деякі з вас уже полюбили, а на деяких читання наводить тільки сон. Книга — це просто папір з буквами. І все. Але якщо ви її прочитаєте — станеться диво: книга вам відкриє свою таємницю. Одна — подарує нові знання, інша — дасть пораду, третя — втішить і дасть віру, четверта — розвеселить. Книги відкривають перед людьми безмежний світ. Протягом усього життя ми звертаємося до книжки. З дитячих літ вона допомагає зрозуміти світ, що нас оточує. Вона відкриває небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя.Книга допомагає у навчанні, збагачує знаннями, зміцнює волю. Книга — мудрий друг, який, не вміючи говорити, розповідає про незвичайні пригоди й подорожі. Книга потрібна людині, якповітря, як світло.

2. Вправа «Історична довідка»

(Учні повідомляють про відомі їм факти з історії

виникнення книги.)

1. У стародавні часи на землі не було книжок. Але потреба передавати якісь відомості виникла у людей дуже давно. «Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому. Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Але коли якийсь учений збирався в дорогу і брав дві-три «книжки», йому потрібен був віз. З часом люди навчилися робити книжки з тонкої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому місті Пергамі. Через те «папір» цей назвали пергаментом. Але книжки були дуже дорогі. Потім в Африці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через кілька років вони розсипалися. І от у XIII столітті в Європінавчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємося і сьогодні.

2. Над створенням книжки працює великий колектив: письменники і художники, редактори і коректори, верстальники і дизайнери, колектив видавництва та друкарні, працівники комбінату з виробництва паперу. Перш ніж книги побачать світ, вони в рукописному варіанті потрапляють разом з ілюстраціями художника до видавництва, де над ними працюють видавничі редактори і коректори. Підготовлений видавництвом рукопис надходить у складальний цех. На фотоскладальних автоматах оператор готує фотонабір, тобто зображення рукописного тексту на фотоплівці. Ретушер перевіряє якість одержаного зображення і, якщо це потрібно, робить необхідні виправлення. Потім готують папір, розрізають на аркуші певного формату. У друкарську машину закладають підготовлений папір і спеціальні поліграфічні фарби, на кожній секції закріплюють металеві пластини з нанесеними на них текстами та ілюстраціями. Після цього матеріал потрапляє у брошурувально-палітурний цех. Віддруковані аркуші згинають так, щоб сторінки книжки були розташовані відповідно до нумерації.Потім їх зшивають і одержують книжковий блок.

Тоді блоки вставляють у палітурку і закріпляють клеєм. Ось уже книжка і готова, її перевіряють, запаковують і відправляють на книжкові склади, а звідти — до магазинів.

3. Робота в групах.

Порядок проведення

1. Бібліотекар забезпечує учнів інформаційними картками (відповідною літературою, з якої вони можуть одержати потрібну інформацію).

2. Учні об’єднуються у групи. У кожній групі вибирають доповідача.

3. Кожна група одержує завдання.

4. Групам виділяється 10 хвилин для пошуку інформації.

5. Представники груп виступають із повідомленнями.

Інформаційна картка 1. Книги-плитки

Існували цілі бібліотеки, зроблені з плиток. Кожна «книга» складалася з кількох десятків чи навіть кількох сотень плиток, як наша книга з багатьох сторінок. Плитки нумерували, як сторінки і на кожній проставляли назву.

   Писар креслив свої знаки на м’якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою. Вдавивши паличку в глину, він тут же виймав її. На плитці залишався слід. Після цього плитку обпалював гончар.

Інформаційна картка 2. Книги-стрічки.

Придумали такі книги древні єгиптяни (ІІІ ст. до н.е.) Вони були виготовлені у вигляді довгої-предовгої стрічки. Робилася ця книга з паперу, тільки дуже дивного. Його виготовляли з рослини, яка називалася папірус. Вона вдвоє вища за людину, зі стовбуром товщиною з людську руку. Росте вона в Африці, на берегах річок і боліт. Із кори цієї рослини робили сандалії, із волокон — тканини. Але найбільше славився папірус тим, що з нього робили книги. Серцевину очерету-папірусу різали на смуги, смуги клали одна на одну, придавлювали вагою, сушили на сонці. Отримували аркуші, на яких можна було писати.

Інформаційна картка 3. Книги з воску

Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян. Воскова книжечка мала такий вигляд: декілька табличок-довідок, охайно витесаних всередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадратну виїмку кожної дощечки заповнювали воском — жовтим чи пофарбованим у чорний колір. Писали на такій книзі стальною паличкою.

Інформаційна картка 4. Книга зі шкіри

У папірусу і воску з’явився суперник — пергамент. Матеріал для книг виявився значно кращим за папірус. Шкіру можна було різати, згинати, фальцювати в зошити, зшивати в книги. На пергаменті почали писати по обидва боки. Така книга була величезною і дуже важкою. Палітурка робилася з двох дощечок, обтягнутих шкірою.      

 У бібліотеках такі книги приковували залізними ланцюгами до стовпів, щоб ніхто не міг її украсти.        

Інформаційна картка 5. Берестяна книга

За свідченнями учених берестяні книги виникли на Русі в XI столітті. Літери на бересті дряпали гострим залізним стержнем. Написи на берестяних грамотах виконувалися кирилицею. Поступово у міру зростання майстерності обробки бересту, з нього стали робити книги. Пройшовши обробку, берест ставав еластичним, м’яким.

Інформаційна картка 6. Книга з паперу

На Русь папір завезли італійські купці. Спочатку папір був непопулярним. Книги, як і раніше, робилися з пергаменту. Але згодом дорогий пергамент поступається місцем дешевому паперу. Сучасний папір виготовляють із дерева, яке проходить складний та довгий процес обробітку.

4. Метод «Прес»

-                Як ви розумієте вираз «зачитана книжка»?

Якщо так кажуть, значить книжка не припадає пилом на полиці, а переходить із рук у руки, від читача до читача. У бібліотеці за нею стоїть черга, її читають удома, у транспорті, а інколи навіть ідучи по вулиці. Пошарпана, здатна щомиті розсипатися, книжка може припинити своє існування, якщо її вчасно не «підлікувати».

-                Хто відповідає за книжчине «здоров’я», як ви думаєте, діти?

Звісно, самі читачі. Треба не тільки вміти берегти книгу, а й за потреби потурбуватися, щоб продовжити її життя — підклеїти сторінки, обкладинку, вивести плями. Якщо кожен читач стане хорошим «лікарем» книги, це продовжить життя тисячам томів.

5. Вправа «Мікрофон»

Пригадайте правила користування книгою.

6. Вправа «Уявна подорож»

А зараз уявіть, що ви потрапили у найбільшу бібліотеку світу…

Відвідувати її — звична справа. Бібліотеку можна порівняти з містом. Вулиці цього міста — книжкові полиці, майдани — читальні зали. Тут щодня збирається багато гостей. Гості ці — читачі.

Пригадайте, що означає слово «бібліотека»?

бібліо — «книга»;

тека — «збереження».

Без книги не існувало б бібліотек. Для бібліотеки книга — це найдорожчий скарб. Саме бібліотека є найважливішою творчою лабораторією, саме від її ресурсів і послуг залежить якість та зміст навчання і наукових досліджень. Якість книги визначається не за ілюстративним матеріалом, а за авторським текстом та його професійним опрацюванням у видавництві. Бібліотекарями Львівського банківського інституту Національного банку України зібрано і систематизовано афоризми, вислови та прислів’я про книгу. Пропоную до вашої уваги, діти, уривки з книги, випущеної видавництвом Львівського банківського інституту.

7. Вправа «Прочитай, обговори, поясни». (Робота в парах.)

Прочитайте вислови, обговоріть у парах, як розумієте їх значення, поясніть.

1. Хороша книга — це дар, який автор заповів людському роду (Д. Аддісон).

2. Книга тоді хороша, коли автор говорить усе, що треба, тільки те, що треба, і так, як треба (Аристотель).

3. Житиме лише та книга, дух якої спрямований у майбутнє (О. Бальзак).

4. Книга — велика річ, доки людина вміє нею користуватися (О. Блок).

5. Книги — це вікна, через які видно душу (Г. Бічер-Стоу).

6. Книги — засіб переміщення у просторі досвіду зі швидкістю перегортання сторінки (Й. Бродський).

7. Книги пишуть за допомогою книг (П. Бауст).

8. Немає минулого, доки є книги (В. Бульвер).

9. Книги — люди в палітурках (А. Макаренко).

10. Книга — це посудина, яка нас поповнює, але сама ніколи не порожніє (А. Декурсель).

8. Розповідь із використанням комп’ютерної презентації.

Книжка ще за часів Київської Русі була у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович(жив він тисяча років тому) відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували і розмножували книги.

Створювались бібліотеки в монастирях. Тут вводилась особлива посада: бібліотекар, книгохранитель.

Перша в Україні бібліотека була заснована великим київським князем Ярославом Мудрим у 1037 році в Київському Софійському соборі. У ній зберігалося понад 850 томів різних рукописних творів.

Одна з найбільших бібліотек світу — Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд — 40 млн. книг.

     Найбільша бібліотека в Україні — Центральна наукова бібліотека ім. Вернадського. Її фонди становлять близько 15 мільйонів примірників. Україна має кілька десятків тисяч дитячих та шкільних бібліотек.

 Наша шкільна бібліотека одна з них. До ваших послуг — просторий, світлий читальний зал, довідковий відділ. Абонемент та читальний зал — це два відділення у звичайній бібліотеці. Давайте ще раз оглянемо володіння нашої бібліотеки, звернувши увагу на її мешканців.

 (діти розглядають розміщення книг у бібліотеці)

Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Він практично уміє робити все, що і людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації і стрімко зростає кількість інформації. Фантастично розвивається електронно-обчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Ви, мабуть, знаєте про існування електронних книг.

9. Рубрика «Новини сьогодення»

 У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну. Під обгорткою розміщений екран. Електронну книгу можна покласти до сумки. Вона працює на батарейках протягом 5 годин. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає одночасно біля 30 книг по 500 сторінок кожна.

10. Вправа «Займи позицію»

- У майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить електронна?

-                     Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера?

-                     Чи можна бути сучасною, якщо не читаєш книг?

-                     Чи потрібна бібліотека в майбутньому?

11. Рубрика «Закон і ми».

Бібліотечну галузь України визначають близько 20 законодавчих актів:

1. Основним законом держави, в тому числі й бібліотечної сфери, є Конституція України, прийнята у 1996 році. У ній закріплені положення про сприяння держави розвитку культури української нації.

2. Базовим профільним законодавчим актом залишаються «Основи законодавства України прокультуру» 1992 рік. Ряд статей цього документа безпосередньо стосуються бібліотек і націлені на збереження фондів.

3. Закон України «Про бібліотеку і бібліотечну справу» 1995 р. містить досить широке коло положень щодо обов’язків держави зі створення та утримання бібліотечних закладів.

4. Ряд інших законодавчих актів:

- «Про інформацію»;

- «Про авторське право і суміжні права»;

- «Про захист прав споживачів» та інші, які безпосередньо впливають на різні сторони діяльності бібліотек.

12. Вправа «Я так думаю»

-                     Зважаючи на названі нормативні акти, зробіть висновок, чи надає наша держава відповідну увагу розвитку бібліотек.

ІV. Підсумок заняття.

Вікторина

1. Хто був засновником першої бібліотеки на Русі? (Ярослав Мудрий)

2. Перший підручник для навчання грамоти? (Буквар)

3. Першодрукар у Росії? (Іван Федоров)

4. Що означає слово «бібліотека»? («бібліо» — книга, «тека» — сховище)

5. Яке свято ми святкуємо 23 квітня? (Всесвітній день книги і авторського права)

6. Де створювалися перші бібліотеки?

7. Перша друкована книга в Україні. Коли вона була видана? («Часослов», 1616 р.)

  

Квест "Книга завжди поруч з нами"