Корифей світової педагогіки

Голодомор

    Мета:        донести  до  дитячих  сердець  спогади

                      про   страхітливий    злочин    проти

                      українського  народу  в  1933-му  році ;

                      торкнутися  пам яттю  цього  священного

                      вогню  -  частинки  вічного ;

                      відчинити  свої  душі  й  серця  для

                      пам яті  про  ті   страшні  роки ;

                      зробити  все  для  того , щоб  ніколи  за

                      будь-яких  обставин  подібна  трагедія

                      більше  не  спіткала  Україну

     На  столі  вишитий  рушник , на  ньому  лежить  чорна  хлібина  зі  склянкою  води , горить  свічка , лежать  колоски , перав язані  чорною  стрічкою.

На  дошці  напис :

 Ніхто  не  прийде , не  спита ,

Чом  півсела  в  одній  могилі ,

І  ні  горбочка , ні  хреста ?

«Прости  нас , пам яте , прости !..»

                                                  В.Сапон

Помирало  щодня – 25 тис.людей.

Щогодини – 1000  чоловік .

Щохвилини  - 17  чоловік.

Пекельні  цифри  та  слова

У  серце   б ють , неначе  молот ,

Немов  прокляття  ожива ,

Рік  тридцять  третій ?

Голод ?  Голод ?

Учитель.

         Пам ять – нескінченна  книга , в  якій  записано  все :  і   життя  людини , і  життя  країни.Та  багато  сторінок  у  нашу  історію  вписано  кривавим  і  чорним.Особливо  вражаючі  сторінки , де  смертельним   шрифтом  вкарбовано  слова :  голод , голодомор . 23  листопада – день  вшанування  загиблих  у  час  голодомору.

         Трагічна  пам ять  про  голодомор – то  як  чорний , незглибимий  колодязь , у  який , можливо , і  не  хотілося б  заглядати , бо  ж  побачимо  себе  далеко  не  такими , якими  б  хотіли  побачити. Але  мусимо  подивитися  в  цей  колодязь  чесно , нічого  не  приховувати , аби  не  повторилося  найстрашніше  за  всю  історію  України.

Штучне , насильницьке  винищення  людей.

         1933 – й  рік . Найчорніший  час  в  історії  України. Жахливо  навіть  через  роки  ступати  болючими  стежками  страшної  трагедії , яка    розігралася  на  благословенній  землі  квітучого  українського  краю. Досі  не  віриться , що  тут  раптово  зник  хліб , люди  залишилися  без  зернини.

Це  був  експеримент  за  право  на  життя  українського  народу . Жили  за  законом  джунглів :  виживає  найсильніший. У  світі   немає  іншої  такої  країни  , де  кожний  метр  землі  покритий  беззіменними  могилами. Хрестів  над  ними  не  ставили – не  встигали.До  цвинтарних  книг  імен  не  вносили – в  живих  не  було  сил.

Учень  і  учениця  читають  вірш  Д.Білоуса «Ти  кажеш , не  було  голодомору ?»

Учитель.

           Це  був  справжній  голодомор , організований  комуністичною  партією  та  її  керівництвом  на  чолі  зі  Сталіним.Його  метою  було  примусити  українських  селян  іти  до  колгоспів , придушити  будь-який  супротив  радянській  владі. Робився  нищівний  приціл  на  майбутнє: 

Знищити  українську  націю  , великий  і  гордий  словянський  народ .

           У  1932  році  погодні  умови  склалися  сприятливі , й  хліб  в  Україні  вродив. Але  становище  в  країні  було  катастрофічним , тому  партійне  керівництво   прийняло  рішення  :  вийти  з  кризи  шляхом  конфіскації  запасів  зерна  у  селян. Крім  цього , в  них  було  відібрано  землю , коней , худобу , реманент. Хлібороби  перестали  бути  господарями  на  своїй  землі , не  могли  розпоряджатися  зібраним  урожаєм , його  можна  було  вільно  вивозити  з  України. В  цей  час  в  Україну  з  Москви  та  Ленінграда   було  відправлено  десятитисячників – кримінальних  злочинців , які  як  дикі  звірі , бродили  в  пошуках  хліба , пробивали  залізними  щупами  підлоги , печі , стіни , скопували  городи , сади , витягували  їжу  з  печі , забираючи  останній  кусень  із  рук  вмираючої  дитини.

        Учениця  читає  вірш  « У  той  рік  заніміли  зозулі»

  Д.Головка.

             Учитель.За  кілька  місяців  надзвичайні  комісії  вибрали  з  сіл  усі  запаси  зерна.Деякі  селяни  накладали  на  себе  руки . У  хліборобів  відбирали  не  тільки  залишки  зерна , а  й  інші  харчові  запаси – сухарі , картоплю , буряки , сало  та  інше.

              Сотні  тисяч  українських  селян  було  виселено  з  рідного  краю  на  далеку  північ , у  Сибір .Селянство  відповідало  протестом .Цілі   сільські  райони  були  охоплені      повстаннями.

              7  серпня  1932  року  радянська  влада  прийняла  постанову «Про  охорону  майна  державних  підприємств , колгоспів  та  кооперації  і   зміцнення  соціалістичної  власності», яку  народ  прозвав  декретом  про  «п ять  колосків». І  почався  масовий  забій  людей , безкарний  глум  над  селянами , особливо  над  дітьми. Відомі  факти , коли  дітей  забивали  насмерть  прямо  на  полі , за  кілька  зернин , які  вони  знаходили. А  охоронці  пояснювали  свої  вчинки  тим , що  «боролися  з  розкрадачами  соціалістичної  власності». В  деяких  випадках  карали  розстрілом.

             На  початку  1933  року  практично  всюди  в  Україні  запасів  не  залишилося.Фактично  це  була  дія , свідомо  спрямована  на  повільне  фізичне  винищення   селянського  населення. Намагаючись  врятуватися , тисячі  селян  йшли  в  міста , де  навесні  скасували  хлібні  карточки  і  можна  було  купити  хліб. Але  сільським  жителям  нічого  не  продавали. Дороги , що  вели  до  міста, були  заблоковані. Усе  ж  тисячі  селян  пробиралися  туди , та  не  знаходили  порятунку , вмирали  просто  на  вулицях.

               Доведені  до  відчаю  люди  їли  жаб , мишей , щурів , горобців , земляних  хробаків і  слимаків , мололи  кістки  та  борошно , варили  шкіру  із  взуття , вживали  в  їжу  кульбабу , реп яхи , прліски , липу , акацію , щавель.

               В  той  час  середня  тривалісь  життя  українців  становила  7,3  роки  у  чоловіків  і  10,9- у  жінок.Навесні  1933р.    від  голоду  вмирало  щодня  25 тис.  осіб , щогодини – 1000  осіб , щохвилини-  17 людей.

               Голод  охопив  територію  з  населенням  60  млн.  осіб , а  кількість  жертв  досягла , за  різними  джерелами , від  7,5  млн.  до  10  млн.  осіб , а  іноземні  дослідники  називають  цифру  25  млн .  осіб. У  селах  навесі  1933  р.  почалося  трупоїдство  і  людоїдство. Зареєстровано  10 тис.  судів  над  людоїдами.

                Голодне  лихоліття  найболючіше  вразило  дітей.Вони  виявилися  найменш  захищеними , не  брали  участі  у  колгоспному  виробництві , а  відтак не  одержували  рятівних  100-300  грамів  хліба  на  працюючого. За  переписом  1926  р. , діти  віком  до  14  років  становили  38%  сільського  населення , тобто  більше  його  третини. Дітей  віком  до  4  років  виявилося  16%  -  тобто  у  голодний  1933  р. їм  мало  виповнитись  по  10  років . Та  не  судилося . Селян  довели  до  такого  фізичного  виснаження , що  батьки  забивали  своїх  дітей , аби  прогодувати  людським  м ясом  інших , які  зосталися.

  Ось  декілька  випадків.

       У  липні  1932  р.  селянка  з  Вінницької  області  зарізала  3-річного  сина , а  його  м ясо  обміняла  на  яйця  у  сусідів.

       До  діда  й  баби  приїхав  онук , дід  відлупцював  його  за  якусь  провину.  Хлопченя  побігло  до  рідної  тітки  пожалітися , а  коли  баба  кинулася  шукати  малого , то  донька  призналася , що  вони  його  з їли.На  жаль , таких  фактів  було  багато.

     Учениця  читає  вірш

      «А  я  діточок  побила …»

         Деякі  батьки  травили  спочатку  своїх  дітей , тоді  випивали  отруту  самі , не  витримуючи  голоду. Нестерпне  горе , біль і  розпука  матерів , які  у  відчаї  страчували  своїх  дітей. Так , за  спогадами  очевидців  , жінка  покупала  дітей  , натопила  хату , закрила  лядку  і  до  ранку  всі  померли.

         Учениця  читає  вірш 

       «Відлітали  душі»

         У   людей  розпухали  обличчя , ноги , животи.Померлих , а  часто  й  щещивих  звозили  до  ями  й  закопували. Вмирали  цілими  сім ями , родинами , вулицями , селами.Голод  охопив  усю  Україну ,але  небачених  розмірів   набув  на  півдні  , сході  та  в  центрі  України.

         Це  остання  хлібина , остання ?

         Очі  горем  налиті  вщент.

         Це  остання  хлібина , остання ? 

          Після  неї  голодна  смерть.

         Батьки  відвозили  своїх  дітей  на  вокзали , у  міста , кидали  біля  великих  підприємств  у  надії , що  міліція  їх  здасть  у  дитячі  притулки ,-  і  таким  чином  вони  врятуються  від  голодної  смерті. За  травень  1933 року  по  Харкову  було  зібрано  близько  12  тис.  безпритульних  дітей , із  них  від  голоду  померло  близько  тисячі  через  декілька  днів. Смертність  дітей  сягала , за  деякими  неповними  підрахунками , 50  і  більше  відсотків  до  загальної  кількості  померлих. Діти  значно  швидше  захворювали  внаслідок  тривалого  недоїдання  і  фізичного  виснаження.Стали  пусткою  сільські  школи , бур яном  просли  дитячі  майданчики .

         Для  забезпечення    життєдіяльності  дитячого  організму , а  це  нижче  навіть  голодної  норми , склянку  молока  , пів яйця , 5  грамів  цукру , жирів  і  25  грамів     

м яса. Такої  норми  не  мали  навіть  робітники  у  містах , а  діти  тим  більше.

          Відомості  про  голод  в  Україні  надійшли  на  Захід. Перші  відгукнулися  українці  західних  земель  та  еміграція. Було  створено  допомогові  комітети  в  Європі  й  за  океаном , надіслано  матеріали  до  Ліги  Націй , питання  порушувалось  в  Британському  парламенті.

          Але  радянський  уряд  відкинув  пропозиції  про  допомогу  з-за  кордону , стверджуючи , що  інформацію  про  голод  навмисне  поширюють  вороги  Радянського  Союзу.

        У  1932-1933  роках  українці  з  польських  берегів  Збруча  і  Бугу  пускали  плоти  з  харчами , і  польські  прикордонники  дивилися  на  це  крізь  пальці.Стріляли  радянські  прикордонники  в  українців , які  намагалися  перехопити  ці  плоти.

         Страхітливий  злочин  ніколи й  нічим  не  стерти  з         пам яті  . Тільки  протягом  1932-1933  рр.  загинула  п ята  частина  сільського  населення  України.За  різними  оцінками  , штучний  голодомор  забрав  від  семи  до  десяти  мільйонів  життів.

          Пройдуть  роки , минуть  десятиліття , а  трагедія  1933  року  все  одно  хвилюватиме  серця  людей. І тих , кого  вона  зачепила  своїм  чорним  крилом , і  тих , хто  народився  після  тих  страшних  років. Вона  завжди  буде  об єднувати  всіх  живих  одним  спогадом , одним  сумом , однією  надією. Адже  й  нині  живе  у  пам яті  народу  прокляття  тим  , хто  збиткувався  над  його  долею  і  життям.Ще  й  досі  у  сни  селян  приходять  ці  похмурі  тіні , ще  й  досі  кровоточать  роз ятрені  серця , болить  душа , що  звідала  горя  до  краю.

            Кажуть , що   історії  властиво  повторюватися.Наше  завдання  зробити  так , щоб  таких  трагедій  більше  не  було . Занадто  болить  і  досі  незагоєна  рана  втрат , надто  турбує  нас  запалена  від  спогадів  пам ять  тих , що  залишилися  в  живих. Україна  і  досі  змиває  кров  невинних  жертв.Дуже  багато  лиха  довелося  витерпіти  нашому  народові.Невже  він  не  має  права  на  щастя ?

Заходи

Заходи  з  виховання  в  учнів  духовності  та  національної  свідомості  на  патріотичних  традиціях  та  звичаях  українського  народу

Вересень

-  похід  територією  рідного  краю  з  метою  збору  матеріалів  на  маршрутах  туристсько – краєзнавчих  експедицій  «Легенди  рідного  краю»

Жовтень

-  участь  в  Благодійному  ярмарку,  акції  «Мої  малюнки,  обереги  для  воїнів»

Листопад

-  урок  мужності  до  річниці  визволення  України  та  Вільшанки  від  нацистів  «Тих  днів  у  пам’яті  не  стерти  і  сьогодні»

Грудень

-  ознайомлення  з  історією  народних  свят  і  обрядів  «Вечорниці  на  Андрія».  Участь  в  акції  милосердя  «Допоможи  ближньому»

Лютий

-  виховна  година  до  Дня  виводу  військ  з  Афганістану

Березень

-  Шевченківські  дні  «Ми  тебе  не  забудем,  Тарасе!»,  виховна  година  «Любіть  Україну  і  пісню  її  солов’їну»

Квітень

-  участь  в  операції  «Пам’ятник»,  конкурс  Великодніх  писанок

Травень

-  вікторина  на  кращого  знавця  історії  України,  виховна  година  «Європа  часів  ІІ  Світової  війни»  

Правила і закони в твоєму житті

Правила  і  закони  в  твоєму  житті

Мета:  закріпити  й  поглибити  правові  знання  та  навички  учнів;  сприяти  поширенню  правової  культури;  формувати  почуття  поваги  до  людей,  що  охороняють  правопорядок  та  спокій  у  суспільстві.

Хід  заходу:

Вчитель.  Життя  інколи  подає  нам  такі  уроки,  що  ми  волею-неволею  починаємо  відстоювати  свої  права,  без  яких  ми – ніхто.  Тому  важливо  сьогодні  знати  кожному  хоча  б  ази  правової  абетки  для  захисту  своїх  прав.  За  висновками  всеукраїнського  соціологічного  опитування  8%  підлітків  не  знає  жодного  з  прав,  декларованих  Конвенцією  про  права  дитини.  Тільки  3%  дітей  впевнені  в  тому,  що  їх  права  виконуються.

      Ми  часто  чуємо  і  самі  повторюємо  слова:  право,  правильно,  правило.

      Всі  ці  слова  мають  один  корінь,  пов’язаний  зі  словом  правий,  той,  хто  дотримується  правил,  діє  правильно.

     Отже,  правило – це  певне  положення,  в  якому  відбито  взірець  діяльності  або  поведінки  людини.

      Зрозуміло,  що  правила  створюються  для  того,  щоб  їх  дотримувались.

      Але  у  повсякденному  житті  ми  доволі  часто  зустрічалися  з  випадками,  коли  вони  порушуються.

Наприклад:  (сценка,  два  хлопчика  розмовляють).

1 – й  хлопчик.  Правила,  всюди  правила.  Дорогу  переходь  на  зелене  світло,  а  я  хочу  тоді,  коли  мені  потрібно.

2 – й  хлопчик.  До  гімназії  ходи  в  формі,  а  мені  не  хочеться.

1 – й  хлопчик.  Працювати  можна  з  16  років,  одружуватись  з  18,  в  школі  навчатись  обов’язково – ні,  я  від  цього  страшенно  втомився.

2 – й  хлопчик. 

А  я  хочу  на  перерві

Коридорами  гасать.

Смикать  всіх  дівчат  за  коси

І  ходить  по  партах  босий.

А  як  пролуна  дзвінок,

Й  побіжать  всі  на  урок,

Хочу  ставити  підніжки,

Хтось  впаде – я  посміюся  трішки.

1 – й  хлопчик.  Все  ж  таки  жити  без  правил  і  законів  класно!

2 – й  хлопчик.  От  хоча  б  на  день  потрапити  в  абсолютно  вільний  світ,  робити  що  захочеться,  не  дотримуючись  ніяких  правил.

Вчитель.  Ну  що  ж,  запрошую  вас  у  світ,  де  не  існує  ніяких  правил.  Живіть!

Сценка  2  (до  хлопців  наближаються  дві  дівчини).

1 – й  хлопчик.  Ой,  дивись,  якісь  дівчата  йдуть.

2 – й  хлопчик.  Вони  ніби  налякані  чимось.

1 – й  хлопчик.  Так,  щось  вони  невеселі.  Здрастуйте,  дівчата.

Дівчата.  Доброго  дня.

2 – й  хлопчик.  Дівчата,  а  чому  це  ви  не  радієте  свободі?  Адже  можна  робити,  що  захочеш,  іти,  куди  завгодно!

1 – а  дівчина.  Це  так,  але  ви  спробуйте  хоча  б  дорогу  перейти  без  синців,  переломів,  перейдете – ваше  щастя.

1 – й  хлопчик.  Он  як,  так  законів  не  існує  не  лише  для  нас,  а  й  для  всіх  інших.

2 – а  дівчина.  Так,  звичайно.  В  магазин  не  потрапиш – він  не  працює,  лікарня  зачинена,  на  вулицю  вийти  взагалі  небезпечно.

2 – й  хлопчик.  Що  ж  нам  робити?  Просити  правила  негайно  повернутись?

Вчитель.  Справжня  свобода – це  усвідомлена  необхідність,  вона  можлива  лише  за  опанування  прав  і  їх  свідомого  дотримання.

     На  мій  погляд,  це  недопустимо  в  правовій  державі.  Мої  права  визначено  в  Конвенції  про  права  дитини  і  закріплено  Конституцією  України.

    Сьогодні  одне  лиш  можу  сказати:  кожна  дитина  права  мусить  знати!

    Без  знання  прав,  ні  про  який  гармонійний  розвиток  особистості  не  можна  говорити.

    У  статті  12  Конвенції  ООН  про  права  дитини,  яку  підписала  й  Україна,  записано,  що  кожна  дитина  може  вільно  висловлювати  власну  думку  та  погляди.  Навчаючись  в  школі,  я  це  добре  відчуваю.  На  заняттях  з  історії,  філософії,  правознавства  я  можу  висловлювати  свою  точку  зору  з  будь-якої  проблеми  і  навіть  посперечатись  з  вчителями.  Мені  приємно,  що  до  моєї  думки  прислуховуються.

     Маленькі  рученята  простягнуті  до  сонечка.  Мамине  тепло,  таткові  дужі  руки.  З  ними  не  страшно,  з  ними  затишно,  вони  рідні,  любі,  вони – сім’я.  Та  скільки  в  державі  дітей,  які  позбавлені  мати  батьків,  сімейного  щастя.  Проблема  дітей – сиріт  теж  існує  і  в  Україні.  Правда,  за  останні  роки  конкретна  законодавча  та  інша  нормотворча  діяльність  в  Україні  спрямована  на  те,  щоб  реально  поліпшити  становище  дітей – сиріт.  А  в  новому  Сімейному  кодексі  України  дитина  розглядається  як  особливий  суб’єкт  права.

    У  житті  не  завжди  все  так  добре,  як  на  папері.  Позбавлені  батьківського  піклування,  діти  жебракують,  блукають  і  тікають,  щоб  не  потрапити  до  відповідних  дитячих  закладів,  де  часто  порушуються  їхні  права  дорослими.  Бачу,  що  ці  діти  державою  юридично  захищені,  але  в  житті  вони – беззахисні.  Щоб  працевлаштуватися,  добитися  права  на  житло,  треба  не  один  пуд  солі  з’їсти.

   Справедливість  у  суспільстві  на  благо  дітей – це  закон  законів.

   Законів  на  захист  прав  підлітків  у  нашому  суспільстві  прийнято  чимало,  і  ви,  молоді,  повинні  домагатись  захисту  своїх  прав  у  державі.  Повинні  правити  закони,  одним  з  яких  є  «Закон  про  охорону  дитинства».  За  цим  законом  держава  гарантує  всім  дітям  рівні  права  і  рівний  доступ  до  безкоштовної  юридичної  допомоги,  необхідної  для  забезпечення  захисту  їхніх  прав.

    Маючи  право  на  власну  індивідуальність,  все  ж  таки  ви,  підлітки,  потребуєте,  щоб  вами  належним  чином  керувала  держава  і  робили  це  згідно  вашими  здібностями.

    Чинні  державні,  соціальні  та  науково – технічні  програми  свідчать  про  багатоаспектність  державної  турботи  про  права  та  інтереси  підлітків,  але  реалізація  ваших  прав,  на  мій  погляд,  неможлива  без  розвинутої  системи  соціальних  інститутів  в  державі,  бо  без  оволодіння  науковими  юридичними  знаннями  не  можна  навчити  людину  користуватися  своїми  правами,  захищати  їх.

Я  маю  право

Я  маю  право  жити  на  землі,

Творити,  дихати,  учитись.

Примножувать  багатства  всі  її,

Своєю  Україною  гордитись.

Я  маю  право  Україну  восхвалять,

Боротися  за  неї  і  за  честь  стоять.

Безкрайнії  поля  її  любити,

І  щовесни  журавликів  із  вірою  зустріти,

Я  маю  право  на  веселку  й  на  весну,

На  щедру  осінь  і  на  тепле  літо,

На  зиму,  так  безмежно  чарівну,

І  на  лани  із  стиглим  житом.

На  золотаве  сонце  в  небесах,

Що  щедро  Україну  зігріває.

На  соловейка  спів  в  гаях,

І  на  любов  батьків,  безмежну  і  безкараю.

Вчитель.  Для  того,  щоб  подати  вам  нові  знання  з  правознавства  і  поглибити  ті,  які  у  вас  уже  є,  допомогти  вам  навчитися  застосовувати  їх  у  повсякденному  житті,  ми  організували  змагання  юних  правознавців.  Оскільки  це  змагання,  то  в  нас,  звичайно  ж,  є  журі,  яке  я  з  задоволенням  представлю…

     Сьогодні  учасники  змагання  спробують  себе  у  ролі  юних  правоохоронців – майбутніх  стражів  порядку.  Отже,  увага – починаємо.

Перший  тур  змагання  «Далі,  далі,  далі…»

Вчитель.  Пропонуємо  швидко  відповісти  на  запитання  і  запрошуємо  учасників  першого  туру,  увага…

1.     Основний  документ  громадянина.  (Паспорт)

2.     Звинувачувач  у  суді.  (Прокурор)

3.     Головний  закон  країни.  (Конституція)

4.     Особи,  які  не  досягли  18-річного  віку.  (Неповнолітні)

5.     Рішення  суду.  (Вирок)

6.     Стан,  коли  людина  є  одночасно  громадянином  двох  держав.  (Подвійне  громадянство)

7.     Захисник  у  суді.  (Адвокат)

8.     Доказ  того,  що  підозрюваний  у  скоєнні  злочину  був  у  цей  час  зовсім  в  іншому  місці.  (Алібі)

9.     Той,  хто  бачив  злочин.  (Свідок)

10.                       Грошове  стягнення  за  рішенням  суду.  (Штраф)

11.                       Державний  озброєний  орган  виконавчої  влади,  який  захищає  життя,  здоров’я,  права  і  свободи  громадян.  (Міліція)

12.                       Примусове  затримання  особи  співробітниками  правоохоронних  служб.  (Арешт)

Другий  тур  «Зоряний  час  правознавців»

Вчитель.  Розпочинаємо  другий  тур – «Зоряний  час  правознавців».

Члени  команд  по  черзі  відповідають  на  запитання.

1.     Хто  є  джерелом  влади  в  Україні?  (Народ)

2.     Яка  мова  є  державною  в  Україні?  (Українська)

3.     Назвіть  державні  символи  України.  (Прапор,  герб,  гімн)

4.     Який  закон  захищає  права  дітей?  (Закон  про  охорону  дитинства)

5.     Яке  місто  є  столицею  України?  (Київ)

6.     Громадянами  якої  держави  ви  є?

7.     Назвіть  грошову  одиницю  України.  (Гривня)

8.     Символ  гетьманської  влади.  (Булава)

Третій  тур  «Правові  ситуації»

Вчитель.  Розпочинаємо  третій  тур – «Правові  ситуації».

Завдання:  визначити,  які  права  дитини  порушені.  Максимальна  кількість  балів  - 2 б.

Інколи  люди  потрапляють  у  ситуації,  коли  права  одного  суперечать  правам  іншого.  Як  бути?  Як  залагодити  конфлікти  мирним  шляхом?  Пропонуємо  вам  ситуації.

1. Андрійко  і  Надійка  були  на  вершині  щастя,  коли  дізналися,  які  подарунки  купили  їм  батьки.  Андрійко  отримав  барабан  і  одразу  ж  почав  барабанити.  Надійка  отримала  сопілку  і,  щаслива,  почала  награвати  мелодію  собі.  Спочатку  вони  були  дуже  задоволені,  бо  кожен  мав  свій  подарунок  і  міг  собі  грати,  коли  захоче,  але  згодом  почали  заважати  один  одному,  бо  грали  одночасно.

Надійка  попросила  братика  зупинитися  на  хвилинку  і  дозволити  пограти  їй.  На  що  Андрійко  відповів,  що  йому  її  гра  не  заважає  і  що  він  зупинятися  не  бажає.  Надійка  розгнівалася  і  почала  грати  дуже  голосно.  Тоді  і  Андрійко  спробував  трохи  голосніше.  Вони  почали  змагатися  і  наробили  стільки  галасу,  що  в  кімнату  зайшли  батьки…

Завдання:  Які  права  порушили  діти?

Відповідь.  Право  на  особисте  життя,  право  на  захист  від  поганого  поводження.

2. Миколі  11  років,  у  нього  є  брат  і  сестра,  яких  він  дуже  любить.  Він  старший  серед  них,  але  чомусь  його  мати  та  вітчим  поводяться  з  ним  не  так,  як  з  іншими  дітьми.  Микола  всі  дні  просиджує  у  своїй  кімнаті.  Він  весь  час  сам  і  ні  з  ким  не  спілкується.  Микола  не  може  запросити  до  себе  своїх  друзів  або  гукнути  їм  з  вікна,  бо  воно  забите  дошками.  У  кімнаті  тільки  лампа,  ліжко  та  стіл.  Коли  Микола  закінчує  робити  уроки,  лампу  забирають  і  він  залишається  у  темряві.  Вітчим  із  ним  не  спілкується  взагалі,  а  коли  Микола  спробував  поскаржитися  матері,  вітчим  його  побив.  Так  із  ним  поводяться  щоденно.  У  Миколи  немає  свят:  ні  дня  народження,  ні  Нового  року.

Завдання:  Чи  порушуються  права  Миколи  з  точки  зору  Конвенції  про  права  дитини?  Які  це  права?

Відповідь.  Батьки  не  піклуються  про  дитину,  жорстоко  поводяться  з  нею,  ізолюють  її.

3. До  шкільного  психолога  звернувся  10 – річний  Сашко.  У  нього  жорстокий  безсердечний  батько.  Коли  батько  приходить  додому  напідпитку,  він  стає  просто  звіром,  б’є  матір,  погрожує  її  зарізати,  кричить  на  хлопчика  та  його  3-річну  сестричку.  Діти  всю  ніч  тремтять,  забившись  у  куточок,  а  мати  мовчить  і  терпить  знущання.  Вона  не  хоче  викликати  міліцію,  бо  залякана  погрозами,  а  головне – «громадською  думкою»,  що  скажуть  люди,  якщо  вона  власного  чоловіка  відправить  до  в’язниці.

Завдання:  які  права  порушуються  у  цій  ситуації?

Відповідь.  Насильство,  свідок  приниження  гідності  інших  людей.

4. На  прийом  до  психолога  прийшла  мати  з  дівчинкою  12  років.  Дівчинка  була  слухняною.  Але  останнім  часом  вона  нічим  не  цікавилася,  у  неї  не  було  друзів,  вона  все  гірше  вчилася  в  школі.  Мама  згадала,  як  ще  зовсім  недавно  в  неї  були  ідеї,  бажання,  друзі.  Але  мамі  здавалося,  що  все  це  віддаляє  дівчинку  від  неї,  справляє  негативний  вплив  і  вона  доклала  всіх  зусиль,  щоб  захистити  її  від  цього.

Завдання:  які  права  порушили  батьки?

Відповідь.  Батьки  порушили  право  дитини  на  особисте  життя,  психологічне  право  на  власну  думку  і  власну  помилку.

5.  Після  смерті  чоловіка  жінка  залишилася  з  двома  дітьми.  Важкі  економічні  умови  змусили  її  переїхати  в  село  до  іншого  чоловіка.  Цьому  чоловікові  все  життя  доводилося  важко  працювати,  і,  зійшовшись  з  новою  сім’єю,  він  так  само  вимогливо  ставився  до  всіх  домашніх.  Хлопчика   і  дівчинку  він  примушував  тяжко  працювати  з  ранку  до  пізнього  вечора,  караючи  їх  за  кожну  провину.  До  школи  діти  приходили  вкрай  зморені, не  здатні  сприймати  навчальний  матеріал.  Вітчим  часто  взагалі  не  пускав  їх  до  школи.  Під  час  розмови  з  ним  він  ніяк  не  хотів  визнати,  що  він  знущається  з  дітей.  На  все  була  одна  відповідь – вони  повинні  працювати.

Завдання:  які  права  дітей  порушені?

Відповідь.  Порушені  права  дітей  на  повноцінну  освіту.

6.  На  консультацію  прийшла  жінка,  яка  ніяк  не  може  знайти  спільної  мови  зі  своєю  п’ятирічною  донькою.  Їхні  непорозуміння  починалися  із  самого  ранку. «Вона  зовсім  мене  не  слухається», - говорила  жінка.  «Я  їй  скажу:  одягай  червоні  колготки,  а  вона – тільки  сині.  І  мене  зовсім  не  слухає».  Коли  психолог  запитав,  чим  іще  відрізнялися  колготки,  крім  кольору,  жінка  не  змогла  відповісти.  Не  поважати  бажання  та  уподобання  дитини – це  характерно  для  багатьох  сімей.  У  неї  не  може  бути  своїх  занять,  вона  не  може  бути  зайнятою – хіба  це  не  порушення  прав  дитини?

Завдання:  які  права  дитини  тут  порушені?

Відповідь.  Порушується  право  дитини  на  свій  розсуд  вирішувати,  що  робити,  як  робити  і  як  відчувати.  Право  на  свою  власну  думку.

7.  До  психолога  звернулася  жінка.  Вона  звинувачувала  свого  сина-підлітка  в  негативному,  грубому  ставленні  до  неї.  Вона  розповіла,  що  поки  син  був  у  таборі  відпочинку,  вона  повністю  замінила  меблі  в  його  кімнаті  і,  облаштовуючи  його  оселю,  викинула  всі  непотрібні,  на  її  погляд,  речі:  записки,  листи.  Вона  не  розуміла,  чому  син  був  настільки  вражений,  адже  вона  зробила  все  до  ладу  в  його  кімнаті.  А  син  від  такого  вчинку  був  психологічно  глибоко  травмований.

Завдання:  які  права  хлопця  були  порушені?

Відповідь.  Порушено  право  поводитися  самоствердно,  навіть  тоді,  коли  така  поведінка  не  подобається  і  засуджується.  Право  на  свою  власну  думку  при  оформленні  своєї  кімнати.

8.  Батьки  дівчинки  розлучилися.  Дитині  не  дозволяють  бачитися  з  батьком,  постійно  розповідають,  який  він  поганий,  як  жорстоко  ставиться  до  них  і  що  він  негідний  любові  дитини.  Але  маленьке  дитяче  серце  ще  не  навчилося  любити  за  достоїнства,  воно  просто  любить,  бо  це  її  батько,  бо  він  їй  потрібен.  І  її  серце  розривається  від  болю  та  страждання  між  любов’ю  до  двох  таких  рідних  і  таких  жорстоких  до  неї  людей.

Завдання:  які  права  дівчинки  порушуються  у  цій  ситуації?

Відповідь.  Право  мати  власну  думку.

Мовознавчий турнір

«Ну  що  б  здавалося,  слова!»  (Мовознавчий  турнір)

Цілі: поглибити  й  розширити  знання  учнів  про  мову  та  мовлення;  розвивати  творчі  й  комунікативні  здібності  школярів,  їхні  пошукові  вміння  та  навички;  виховувати  любов  до  рідного  слова,  допитливість,  бажання  здобувати  знання.

Обладнання:  плакат  «21  лютого – Міжнародний  день  рідної  мови»;  тлумачний  словник,  «чорна  скринька»  (цукор,  картопля,  помідор),  книжкова  виставка.

Хід  турніру

1-й  ведучий.  21  лютого  відзначають  Міжнародний  день  рідної  мови.

2-й  ведучий.  21  лютого  1952  року  в  Бангладеш  влада  жорстоко  придушила  демонстрацію  протесту  проти  урядової  заборони  на  використання  в  країні  бенгальської  мови. Відтоді  цей  день  став  днем  полеглих  за  рідну  мову.  У  жовтні  1999  року  за  ініціативою  ЮНЕСКО  було  запроваджено  Міжнародний  день  рідної  мови.  В  Україні  його  відзначають із  2000  року.

1-й  ведучий.  Рідна  мова … Чути  лагідний, теплий  голос  матері,  яким   вона  будить  нас  вранці. Хіба  ще  хтось  уміє  промовляти  такі  слова,  як  наші  українські  мами!  Адже  цілий  світ  визнає,  що  українська  мова -  чудова, мелодійна,  багата.

2-й  ведучий.  Вона  нам  рідна  як  мама  і  тато,  як  та  земля,  на  якій  ми  зростаємо. Бо  цю  мову  ми  чуємо  змалку. Нею  промовили  перші  слова. Ця  мова  зрозуміла  й  рідна  всім  нам. Так  само,  як  у  кожної  людини  є  одна  мама,  так  і  мова  рідна  лише  одна. Людина  може  знати  дві,  три  й  більше  мов,  але  рідною  залишається  материнська  мова.

1-й  ведучий.  Сьогодні  тут  зібралися  справжні  українці,  шанувальники  мови,  знавці  рідного  слова.  Вони  продемонструють  власні  знання  та  вміння.  Можливо,  це  дасть  змогу  присутнім  відчути  себе  частиною  великого  народу,  який  володіє  найбільшим  скарбом – мовою.

Бібліотекар. У  нашій  світлиці  сьогодні  тепло,  світло  й  затишно,  тож  давайте  поговоримо  про  нашу  рідну  мову.  Щасти  вам  у  змаганні  найсильніших,  найкмітливіших,  найерудованіших  знавців  рідної  мови!

Мова – одне  з  багатьох  див,  створених  людиною.  Вона  віддзеркалює  душу  народу,  його  історію.  Трапляються  такі  ситуації,  коли  навіть  звучання  рідного  слова  стає  причиною  особливого  душевного  стану,  емоційного  збудження  людини,  не  кажучи  вже  про  тих,  хто  наділений  образним  баченням  світу.

Перший  конкурс  «Швидкісний  експрес»

Командам  запропоновано  по  16  запитань.  Кожна  правильна  відповідь – 1  бал.

Запитання  для  1 – ї  команди

1.     Скільки  букв  в  українському  алфавіті? (33)

2.     Скільки  голосних  в  українській  мові? (6)

3.     Значуща  частина  слова,  яка  стоїть  перед  коренем  і  необхідна  для  утворення  нових  слів. (Префікс)

4.     Назвіть  останній  відмінок  української  мови.  (Клична  форма)

5.     Частина  слова  без  закінчення.  (Основа  слова)

6.     З  якої  літери  не  починаються  слова  в  українській  мові? (И)

7.     Частина  слова,  яка  вимовляється  одним  поштовхом  повітря. (Склад)

8.     Що  посеред  землі  стоїть ? (М)

9.     Це  найменша  неподільна  одиниця,  яку  ми  вимовляємо  і  чуємо.  Його  творять  мовні  органи  (язик,  зуби,  голосові  зв’язки,  губи).  (Звук)

10.                       Розмова  двох  осіб  називається … (Ділогом)

11.                       Назвіть  словники,  які  ви  знаєте.  (Орфографічний,  тлумачний …)

12.                       Чим  закінчуються  і  зима,  і  весна?  (А)

13.                       Назвіть  головні  члени  речення.  (Підмет  і  присудок)

14.                       Чуже  мовлення,  передане  дослівно,  називається … (Пряма  мова)

15.                       Дзень – дзелень,  цінь – цвірінь,

День – деньок,  тінь – плетінь.

Хто  ж  добродій  той  маленький,

Що  зробив  усе  м’якеньким?

Він  до  «ер»  подібний  трішки,

Що  дріма,  задерши  ніжку. (Ь)

16.                       Я  тобі  відкрию  світ –

Тільки  вивчи  алфавіт.

Помічник,  не  витівник,

Мудрий  вчитель  твій … (Словник)

Запитання  для  2 – ї  команди

1.     Назвіть  шосту  букву  алфавіту.  (Д)

2.     Які  знаки  в  українській  мові  не  є  розділовими?  (Дефіс,  апостроф)

3.     Значуща  частина  слова,  яка  стоїть  після  кореня  і  необхідна  для  утворення  нових  слів. (Суфікс)

4.     Яка  буква  в  українській  мові  не  має  відповідного  звуку?  (Ь)

5.     Змінна  частина  слова,   яка  необхідна  для  зв’язку  слів  у  словосполученні  й  реченні.  (Закінчення)

6.     Другорядний  член  речення,  що  відповідає  на  питання  непрямих  відмінків.  (Додаток)

7.     Сукупність  букв  кожної  мови,  які  розміщені  в  певному  порядку,  називається …  (Алфавітом)

8.     Що  стоїть  посередині  школи?  (О)

9.     Скільки  граматичних  основ має  просте  речення?  (Одну)

10.                       Які  частини  мови  ви  знаєте?  (Іменник,  прикметник,  дієслово …)

11.                       Що  стоїть  між  підлогою  і  стелею?  (І)

12.                       За  будовою  речення  поділяють  на  …  (Прості  та  складні)

13.                       Поставте  займенник  «себе»  в  називному  відмінку.  (Немає  називного  відмінку)

14.                       Яка  частина  мови  не  належить  ані  до  самостійних,  ані  до  службових  частин?  (Вигук)

15.                       Я  один  в  сім’ї  такий,

Кажуть,  надто  вже  м’який,

Хоч  мовчун  та  не  дивак,

В  слові  я – не  зайвий  знак. (Ь)

16.                       Незчисленна  ми  родина,

В  нас  на  всіх – одна  хатина,

Але  в  ній  і  мир, і  лад,

І  сусід  сусіду  рад.

Ну,  а  хто  із  нас  щось  значить  -

Кожен  сам  вам  розтлумачить.  (Тлумачний  словник)

Другий  конкурс  «Битва  синонімічних  рядів»

Бібліотекар. Згідно  з  «Коротким  словником  синонімів  української  мови»,  у  якому  розроблено  4279  синонімічних  рядів,  найбільше  синонімів  має  слово  «бити» - 45. Я  ж  пропоную  командам  дієслово  «говорити».  Отже,  завдання  таке:  утворити  синонімічний  ряд  від  поданого  слова.  За  кожен  варіант  команда  отримує  1  бал.

Шпаргалка:  казати,  балакати,  мовити,  гомоніти,  гуторити,  повідати,  торочити,  точити,  базікати,  цвенькати,  бубоніти,  лепетати,  жебоніти,  верзти,  плести,  герготати,  бормотіти,  розмовляти,  бурмотіти,  мурмотати,  белькотати,  шепотіти,  шамкати,  бовкати,  теревенити,  патякати,  варнякати.

Третій  конкурс  «Така  цікава  буква  А»

Пригадати  й  записати  якомога  більше  слів  (іменники,  початкова  форма),  до  складу  яких  входять  по  дві  букви  а.

Зразок:  автомат,  база,  акація,  абажур,  магістраль,  балка,  папка,  карта,  ракета,  лампа.

Четвертий  конкурс  «Відгадай  предмет»

Бібліотекар.  А  зараз  розпочинаємо  найцікавіший  конкурс  нашого  турніру.  Увага,  «чорна  скринька»!  У  скриньці  лежить  те,  що  по-різному  називається  українською  і  російською  мовами,  хоч  обидва  слова  походять  від  одного  давнього  кореня.  З’явилося  це  слово  в  давньоіндійській  мові,  звучало  приблизно  як  «шаккара»  й  означало  «пісок».  Згодом  воно  потрапило  до  Персії,  потім  до  Австралії,  а  згодом  до  Італії.  Потім  його  запозичили  німці.  Від  німців  слово  потрапило   до  поляків,  а  вже  у  поляків  запозичили  його  ми,  українці.  Що  ж  у  чорному  ящику?   (Обговорення  командами  варіантів  відповідей)

Бібліотекар.  Увага,  правильна  відповідь!  Українською  мовою – цукор,  російською – сахар.  В  українську  мову  слово  потрапило  через  польську  «цукер»  із  німецької,  а  німці,  у  свою  чергу,  запозичили  його  в  італійців  «цуккеро»,  до  яких  воно  потрапило  з  Аравії  «суккар».  До  російської  мови  йшло  коротшим  шляхом:  від  персів  до  греків – «сакха – ром» ,  а  потім  через  Візантію  на  Русь.

Бібліотекар.  У  чорному  ящику  лежать  два  «яблука».  Перше  «яблуко»  було  завезено  до  Росії  в  XVII  ст.  з  Голландії  за  наказом  Петра  І,  а  в  Голландію  потрапило  з  Америки.  Його  називали  «земляне»,  або  «чортове»  яблуко.  Друге  «яблуко»  було  завезене  з  Південної  Америки.  Французи  та  італійці  називали  його  «яблуком  кохання»,  «золотим  яблуком».  Перша  згадка  про  це  «яблуко»  в  Росії  датована  1780  роком.  У  цей  час  його  вирощували  тільки  у  приватному  ботанічному  саду  Демидова  в  Москві.  Завдання:  назвіть  «яблука»,  що  лежать  у  чорному  ящику.   (Обговорення  командами  варіантів  відповідей)

Бібліотекар.  Увага,  правильна  відповідь:  перше  «яблуко» - картопля. Колись  королю  Франції  Людовику    XVI  подарували  букет  квітів  цієї  рослини.  Король  прикрасив  гілочкою  цього  цвіту  свій  одяг.  Так  квіти  картоплі  увійшли  в  моду.  За  одну  гілочку  цих  скромних  і  непоказних  квітів  платили  часом  і  по  30  золотих  монет.  Селяни  почали  вирощувати  цю  рослину  спочатку  як  квіти  на  продаж,  а  згодом – як  їжу. Друге  «яблуко» - помідор.  Чому  їх  називали  золотими,  а  не  червоними,  червонобокими  яблуками?  Тому,  що  перші  помідори,  привезені  з  Америки,  були  жовтими,  а  на  сонці  здавалися  золотавими.  «Золоті  яблука»  італійською  - помідоро.

П’ятий  конкурс  «Редактор»

Завдання:  відредагувати  речення.

-         Більша  половина  учнів  не  виконала  домашнє  завдання.

-         Урок  розпочнеться  в  13  годин.

-         Мені  повезло:  не  визивали  до  дошки.

-         Дошку  вимили  чистою  тряпкою.

Шостий  конкурс  «Розв’яжіть  лінгвістичну  задачу»

Задача

Якось  на  занятті  гуртку  образотворчого  мистецтва  вчитель  загадав  дітям  намалювати  з  пам’яті  предмети:  учням  першого  ряду – лисичку,  другого – косу,  третього – лавку. Стежачи  за  роботою,  учитель  виявив,  що  діти  малюють  різні  предмети. Чому  таке  трапилося?  Скільки  було  членів  гуртка,  якщо  кожен  із  них  малював  своє? Що,  зрештою,  вони  малювали? У  разі  потреби  скористайтеся  тлумачним  словником.

Відповідь

У  гуртку  було  семеро  учнів. Ось  перелік  намальованого:  лисичка – тварина,  гриб; лавка – магазин,  меблі; коса – дівоча,  піщана,  знаряддя  праці.

Сьомий  конкурс  «Відгадай  прислів’я»

Завдання:  записати  слова  за  алфавітом. Якщо  завдання  буде  виконано  правильне,  то  останні  букви  слів  складуть  прислів’я.

Слова  для  1-ї  команди

Сад,  вишенька,  жайворонок,  зерно,  холодно,  ліс,  листопад,  переліт,  зранку,  зовсім,  доверху,  чисто,  здогад,  личко,  лицар,  жердка,  щітка,  шланг,  віз,  горб,  радощі,  цукор.

Відповідь: азбука – до  мудрості  дорога.

Слова  для  2-ї  команди

Степ,  стебельце,  вівчар,  жар,  зала,  вилов,  відліт,  вище,  хороше,  удруге,  число,  яйце,  підріс,  палац,  питання,  відступ,  виступ,  відплата,  підрив,  шарж,  футляр,  хром.

Відповідь:  вперта  праця  все  переможе.

Восьмий  конкурс  «Майстри  слова»

Завдання:  написати  міні – усмішку  «Я  посадив …»,  яка  би  складалась  тільки  з  дієслів.

Зразок  учнівських  творів

Моя  яблунька

Побачив.  Зрадів.  Купив.  Приніс.  Викопав.  Посадив.  Полив.  Доглядаю.   Чекаю.  Зацвіла.  Милуюся.  Достигли.  Пригощаю.

Смачна  картопелька

Скопала.  Посадила.  Полола.  Обгортала.  Викопувала.  Раділа.  Зібрала.  Начистила.  Варю.  Пахне.  Обідаємо.  Смакуємо.

Дев’ятий  конкурс  «Домашнє  завдання»

Завдання:  розповісти  власну  казку  на  мовознавчу  тему.